День пам'яті ліквідаторів аварії на ЧАЕС: чому 14 грудня і найпоширеніші міфи Вікіпедія

День пам'яті ліквідаторів аварії на ЧАЕС: чому 14 грудня і найпоширеніші міфи

Олена Яценьо

Ліквідатори ціною не тільки власного здоров’я, а й життя, убезпечили Україну та світ від подальшої небезпеки поширення радіаційного забруднення

Щороку 14 грудня в Україні вшановують пам'ять учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС).

ЕкоПолітика пропонує згадати, яку роль відіграли ліквідатори в запобіганні радіаційному забрудненню великої частини світу, а також розвінчані міфи, які ширяться навколо ліквідаторів.

14 грудня — День ліквідатора

Пам'ятний день започаткував президент Віктор Ющенко своїм указом № 945/2006 від 10 листопада 2006 року. Утім, неофіційно цього дня українці вшановували пам'ять ліквідаторів ще з 1986 року.

Таку дату вибрано невипадково, адже саме 14 грудня 1986 року завершилося будівництво захисного саркофага над четвертим зруйнованим енергоблоком ЧАЕС. Тоді учасники ліквідації аварії на АЕС вперше зібралися разом, щоб відзначити свою перемогу.

Shutterstock

Скільки всього учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

За весь час у ліквідації наслідків катастрофи взяли участь понад 600 тисяч жителів колишнього Радянського Союзу. Найстрашніше, що цифра приблизна — будь-які офіційні дані про це приховувало радянське керівництво.

Офіційні дані свідчать про 134 зареєстрованих випадки гострої променевої хвороби серед тих, хто проводив аварійні роботи на четвертому енергоблоці ЧАЕС. У багатьох випадках перебіг хвороби ускладнювався променевими опіками шкіри, викликаними β-випромінюванням. Лише протягом 1986 року від променевої хвороби померло 28 людей.

Завдяки наполегливій праці сотень тисяч ліквідаторів за рекордно короткий термін, 206 днів, було побудовано об’єкт "Укриття" — першу у світі захисну споруду, яка дала змогу пом’якшити згубний вплив мирного атома, що вийшов із-під контролю.

За останні 10 років кількість зареєстрованих державою ліквідаторів із 276 327 осіб скоротилася до 181 149, зазначив голова постійної комісії з питань екологічної політики Констянтин Яловий. Відомо, що 95 178 осіб (34,44 %) — померли. Тобто за цей час пішов із життя майже кожний третій учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У пресслужбі Кабінету міністрів України повідомили, що нині в Україні 1,7 мільйона осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З них понад 185 тисяч ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС та близько 56 тисяч осіб з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Подвиг ліквідаторів має велике значення: ці люди ціною не тільки власного здоров’я, а й життя, убезпечили Україну та світ від подальшої небезпеки поширення радіаційного забруднення.

"Частки радіоактивних речовин, що потрапили назовні внаслідок аварії на четвертому реакторі АЕС, на жаль, розпадатимуться ще довгі роки. Але людська пам'ять і шана героям Чорнобиля за їхній подвиг і самопожертву не обмежені в часі та житимуть вічно", — сказав президент України Володимир Зеленський.

Зазначимо, що у Держбюджеті України на 2021 рік було закладено 2,57 млрд грн на забезпечення соціального захисту ліквідаторів і постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС, що майже на 400 млн грн більше, ніж у 2020 році.

Наступного, 2022 року, бюджетом передбачено виділення 2,83 млрд грн. З нового року цивільні ліквідатори, які втратили здоров'я, отримають підвищені пенсії, які тепер розраховуватимуть на основі збільшеної мінімальної заробітної плати.

Крім того, Зеленський висловив сподівання, що внесені до Верховної Ради законопроєкти, які мають врегулювати прогалини та колізії, які досі існують у соціальному захисті ліквідаторів аварії, буде ухвалено найближчим часом.

shutterstock

Найпоширеніші міфи про ліквідаторів

Співзасновниця проєкту Help Chornobyl Світлана Коршунова розповіла про кілька поширених міфів навколо чорнобильців.

Міф 1. Усі справжні ліквідатори вже померли

Насправді це не так. Пожежники з першої бригади, яких викликали на місце аварії, працівники станції, які чергували в ніч 26 квітня та їхні колеги, що прийшли на ранкову зміну, вертолітники, які літали над реактором і скидали в нього свинець, — багато з них живі й по сьогодні.

Міф 2. У чорнобильців великі пенсії та соціальні пільги

Сума доплати до пенсії пілотів гелікоптерів, які літали над знищеним реактором і скидали в нього свинець, становить усього 450 гривень на місяць. Більшість інших чорнобильців-ліквідаторів отримує ще меншу місячну доплату в розмірі 228 гривень.

Міф 3. Існує державна програма підтримки

В Україні вже 10 років немає програми з ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. Є Чорнобильський закон, але, за словами представників проєкту, він не діє, хоча Конституційний Суд три роки тому визнав його дійсним.

Міф 4. Чорнобильці не справжні, посвідчення отримав хто завгодно

Так, хтось і справді намагався оформити собі Чорнобильське посвідчення, але разом із ліквідаторами їх нараховується понад 1,7 млн постраждалих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Міф 5. Є купа фондів, які постійно допомагають чорнобильцям

Це також неправда. Людям, що відстоювали свої права 35 років, пережили розвал СРСР, 90-ті, сьогодні банально не вистачає сил і здоров’я на боротьбу.

Зазначається, що допомогти ліквідаторам можна купивши платівку, футболку чи шопер на сайті проєкту HelpChornobyl.com, кошти з яких підуть на допомогу чорнобильцям.

Shutterstock

Нагадаємо, що 26 квітня 2021 року в Україні та світі відзначали 35-ті роковини Чорнобильської трагедії.

Водночас найбільший і наймолодший водночас об'єкт природно-заповідного фонду України – Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник – святкував п'ять років із дня заснування.

Читайте також
Держагентство з управління зоною відчуження отримало нового керівника
Держагентство з управління зоною відчуження отримало нового керівника

Депутати та екоактивісти систематично заявляють про порушення у Чорнобильській зоні

Україна у 2023 році витратила 2,11 млрд грн на утримання Чорнобильскої зони відчуження
Україна у 2023 році витратила 2,11 млрд грн на утримання Чорнобильскої зони відчуження

У 2024 році заплановано витратити 2,49 млрд грн на управління зоною відчуження

Нацбанк випустив нову ювілейну монету "Лелека чорний"
Нацбанк випустив нову ювілейну монету "Лелека чорний"

Це четверта монета з серії, яка присвячена відродженню дикої природи на території Чорнобильського заповідника