Чорнобиль — бомба сповільненої дії: чому Україна може опинитися на межі катастрофи після нової пожежі

Чорнобиль — бомба сповільненої дії: чому Україна може опинитися на межі катастрофи після нової пожежі

Олена Бережнюк

Фактично, з року в рік зона відчуження перетворюється на бомбу сповільненої дії. Необачний вогонь лише допоможе їй здетонувати

Державне агентство з управління зоною відчуження кожен рік повинно проводити дозиметричну паспортизацію населених пунктів. А що три роки повинно публікувати карти та данні дозиметричних паспортизацій, із зазначенням очікуваних доз опромінення населення. Про це йдеться у статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". На практиці ж такі дані не публікуються, а у ДАЗВ не надають їх навіть за запитом. Водночас за останні 10 років зону відчуження спіткали дві катастрофічні пожежі з невідомими для населення наслідками. Експерти б’ють на сполох: третя – може стати фатальною.

Чому так сталося – розбиралася ЕкоПолітика.

Відповідно до закону, виділяють 4 зони за рівнем радіаційного забруднення:

  1. Зона відчуження – звідки відбулася евакуація одразу після аварії на ЧАЕС.
  2. Зона безумовного (обов’язкового) відселення – де опромінення людини може перевищити 5 мЗв на рік понад дозу, яку людина одержувала в доаварійний період.
  3. Зона гарантованого добровільного відселення – опромінення може перевищити 1 мЗв за рік.
  4. Зона посиленого радіоекологічного контролю – опромінення може перевищити 0,5 мЗв за рік.

Щоб оцінити безпечність цих зон варто розуміти, одноразове опромінення безпечне на рівні 0,5 Зв (500 мЗв). Якщо людина набирає 1,5 Зв (1500 мЗв) за рік – це променева хвороба. Хоча у нас іде мова про менші дози, кожна з них здійснює певний вплив на здоров’я людини, саме тому на таких територіях і посилили контроль, а їх мешканців наділили певними компенсаціями від держави.

ДАЗВ раз на рік повинна була робити вимірювання рівня радіоактивних речовин у 2163 населених пунктах, які свого часу тією чи іншою мірою були забруднені радіацією після аварії на ЧАЕС, та визначати, чи належить конкретний пункт до якоїсь з зон, чи наразі перебуває поза зонами. Згідно з даними 2011 року, до 4 зони належало 322 населених пункти, до 3-ї – 111. Найбільше забруднених територій 3 та 4 зон на той час виявили у Рівненській та Житомирській областях.

Яка ситуація наразі, та чи узагалі проводилися вимірювання за останні 10 років – не відомо. У ДАЗВ ці дані після 2011 року не публікують. А на запит ЕкоПолітики не надають відповіді вже майже три тижні. Лишається сподіватися, що весь цей час в агентстві займаються замірами та інформацію скоро оприлюднять.

ЗАБРУДНЕННЯ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ ЦЕЗІЄМ-137 (СТАНОМ НА 10 ТРАВНЯ 2011 РОКУ)

Щоправда, віце-президент PAEU, еколог Валентин Щербина щодо цього питання оптимізму давно не має. На його думку, дані вимірювань не публікують навмисне.

Все почалося з ухвалення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76. За ним з 1 січня 2015 року скасували визначення як такої зони посиленого радіоекологічного контролю. Тобто, громадяни, які проживали у 322 населених пунктах, фактично втратили право на пільги. Держава зекономила кошти, але проблема – нікуди не ділася, стверджує еколог:

"Плутоній у період напіврозпаду перетворюється у набагато серйозніший, набагато небезпечніший америцій-241. Він набагато рухливіший, краще розчиняється у воді та значно більш біодоступний для людей. Його вміст буде наростати аж до 2056 року", – розповідає Щербина.

ЗАБРУДНЕННЯ ЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ СТРОНЦІЄМ-90 (СТАНОМ НА 10 ТРАВНЯ 2011 РОКУ)

Тобто, забруднені території продовжать бути небезпечними. Та напіврозпад – це не єдина проблема. Адже ситуацію з радіацією в населених пунктах України в останні роки активно псують пожежі у зоні відчуження. Зокрема, дві масштабні пожежі сталися у 2015-му. За даними Щербини, тоді у повітря піднялося 1300 гігабекерелів радіонуклідів. Під час ще однієї пожежі 2020-го – вже аж 7000 гігабекерелів. Але де саме вони осіли – невідомо, адже дані нових вимірювань у ДАЗВ не публікували.

Щербина разом з колегами вирішили дослідити інформацію та з’ясували, що під час пожежі 2020-го наша радіація активно розліталася по кількох континентах. Це фіксували у багатьох країнах і лише ми не знали про небезпеку:

"Наші радіонукліди долетіли до Франції, до Північної Африки, до Казахстану, в Скандинавію потрапили. Про це всі знають, а ми – ні. – говорить експерт. – Ми взяли від Французького агентства з ядерної безпеки карти, моделі та дози. По цих дозах ми вирахували, що в Київ потрапило 500 мілізівертів з Чорнобильським вітром. Зокрема, під час пилової бурі 16-17 квітня. Я звернувся до Міністерства екології, але там сказали, що вітер дув трохи не в той бік, не зовсім на Київ. Добре, якщо не на Київ, чи не всі дні на Київ, то куди? В тому місці, куди він дув, хіба не люди живуть? Туди можна нести радіонукліди? Чернігівчан, наприклад, можна труїти?"

Щербина зазначає, порогове значення – це 800 мЗв. Якщо радіація досягає цього рівня – місто треба евакуйовувати, як Прип’ять. Київ у 2020-му до показника дещо не дотягнув. Але Щербина одразу уточнює – все попереду:

"Наступна пожежа наздожене, не хвилюйтеся. Кожна наступна пожежа в 4 рази сильніша за попередню".

ЗАБРУДНЕННЯ ЗОНИ ІЗОТОПАМИ ПЛУТОНІЮ

У чому ж причина? Чому сила пожеж лише наростає. Еколог пояснює, вся справа у запасі горючого матерілу.

"Це суха деревина, зокрема, пошкоджені пожежею насадження, які засохли. Вони зараз стоять там, як коробка з сірниками. Те, що вони згорять, навіть не обговорюється. Питання просто — коли станеться та масштабна пожежа, яку гасити не будуть? Бо пожежі такого масштабу – неможливо загасити".

Пожежі в зоні відчуження небезпечні ще й з інших причин. Саме там Україна зберігає відпрацьоване ядерне паливо, контакт якого з вогнем може призвести до наслідків, в десятки разів гірших за Чорнобильську катастрофу. До слова, з 2023-го ми зобов’язані будемо прийняти на зберігання ще й оскловані продукти переробки відпрацьованого ядерного палива, які раніше "Енергоатом" відправляв до Росії. Сховище для цих високоактивних радіоактивних відходів, споруджене за дуже високими стандартами, мало б бути вже на фінальній стадії будівництва. Але будувати його навіть не почали. Більше того, навіть закону, який би дозволив таке будівництво, досі немає. Тому можна лише уявити, у яких умовах ми будемо зберігати ці відходи. Фактично, з року в рік зона відчуження перетворюється на бомбу сповільненої дії. Необачний вогонь лише допоможе їй здетонувати.

ЗАБРУДНЕННЯ ЗОНИ ІЗОТОПАМИ АМЕРИЦІЄМ-241

Щоб уникнути страшних наслідків, Щербина пропонує два кроки:

Перший. Оборати пошкоджені лісові масиви. Зробити мінералізовану смугу хоча б на 20 метрів, щоб до цих ділянок не дістався вогонь від зовнішніх пожеж. Наприклад, коли люди по селах палять сухостій.

Другий. Горілу сухостійну деревину потрібно вилучити, адже це – горючі матеріали.

Про те, чи вживаються наразі такі заходи, ми також цікавилися в ДАЗВ, але і на це нам відповіді не надали.

Як би ми вірили чи не вірили у глобальне потепління, але клімат, зокрема в Україні, поступово змінюється. Весна та літо стають більш теплими та посушливими, що раніше не було характерно для нашого регіону. Це і створює ризик лісових пожеж. Уникнути загорання у такому випадку дуже складно, але можна мінімізувати його наслідки. Нас заспокоюють, що зона відчуження поступово очищується, а наслідки від пожеж там – не такі страшні. Але як ми бачимо, на практиці небезпечних осередків у Чорнобильській зоні відчуження з роками стає лише більше, відповідно і вогонь там несе значно серйознішу загрозу. Та чим більше компетентні органи будуть ігнорувати цю проблему, тим більша ймовірність нової катастрофи.

Читайте також
В Україні з'явився сайт для онлайн-екскурсій Чорнобилем
В Україні з'явився сайт для онлайн-екскурсій Чорнобилем

Над проєктом працювала команда з понад двохсот фахівців

Біля Чорнобиля незаконно видобували радіоактивний пісок. Фото
Біля Чорнобиля незаконно видобували радіоактивний пісок. Фото

Поліція вилучила зразки піщаної суміші й екскаватор

У “Метінвест” розповіли про особливості будівництва саркофагу над ЧАЕС
У “Метінвест” розповіли про особливості будівництва саркофагу над ЧАЕС

Загальна вартість будівництва об'єкта "Укриття" становить близько 2,1 млрд доларів

Експерти з України та Німеччини виміряють рівень радіації в Чорнобильській зоні
Експерти з України та Німеччини виміряють рівень радіації в Чорнобильській зоні

Моніторинг триватиме понад два тижні та включатиме дослідження повітря і грунтів