Чи готова Україна експортувати "зелений" водень до Німеччини: відповідають експерти

Чи готова Україна експортувати "зелений" водень до Німеччини: відповідають експерти

Олекса Франко

Улітку 2020-го Україна й Німеччина підписали "Спільну заяву про започаткування енергетичного партнерства"

Сьогодні Німеччина шукає партнерів, у яких удосталь незаселеної території, сонця та вітру для виробництва водню. Однією з таких країн-експортерів водню може стати наша.

Експерти в коментарі DW оцінили, якими є шанси України, щоб стати партнером Німеччини в цій сфері.

Вигідне партнерство для обох країн

26 серпня 2020 року Україна та Німеччина підписали "Спільну заяву про започаткування енергетичного партнерства". У його межах країни планують співпрацювати, зокрема, в розвитку водневої енергетики та її інтеграції в мережу.

"Основна мета енергетичного партнерства – удосконалити та створити стійку енергетичну інфраструктуру шляхом збільшення використання відновлюваних джерел енергії та енергоефективності", – йшлося в документі, розміщеному на сайті німецького міністерства.

Німецький професор Вищої технічної школи в Регенсбурзі Міхаель Штернер переконаний, що обидві країни від такого енергетичного партнерства тільки виграють. "Переваги для обох країн очевидні: Німеччині легше буде досягти своїх кліматичних цілей, вона отримає ще одного партнера для постачання "зеленої" енергії, а Україна збільшить національну додану вартість та створить нові робочі місця на місцевому рівні. Крім того, з точки зору зовнішньої політики, це гарна противага Північному потоку 1 та 2", – каже професор.

Причиною такої зацікавленості у водні з боку Німеччини є амбітні плани цієї країни до 2050 року мати повністю вуглецево нейтральне виробництво. Досягнути цієї мети в країні хочуть, зокрема шляхом використання "зеленого" водню, адже він може замінити природний газ у промисловості та опаленні житла.

Зазначається, що "зеленим" водень називають, якщо молекулу H2 отримують зі звичайної води методом електролізу з використанням електроенергії із суто відновлюваних джерел. Досі в країні виробляли так званий сірий водень із природного газу, який приносить негативні наслідки для екології у вигляді високих викидів шкідливого діоксиду вуглецю в атмосферу.

Де можливе виробництво водню в Україні

Для виробництва "зеленого" водню Україна має встановити відновлювальні джерела енергії. Як зазначають у міністерстві економіки й енергетики Німеччини, в України є величезний природний потенціал, а саме можливість отримання 2173 тВт-год від енергії вітру і 99тВт-год від енергії сонця щорічно.

Згідно з дослідженням, яке здійснила енергетична асоціація "Українська воднева рада", Україна зможе виробляти "зелену" енергію в чотирьох областях.

"Якщо йдеться про сонячну енергію, то це має бути тільки південь України. Жоден інший регіон для сонячної енергетики не розглядається. Тільки Одеську, Херсонську, Миколаївську й Запорізьку області з погляду наявності й інтенсивності сонця можна порівняти з центром Італії", – каже президент асоціації Олександр Рєпкін. На його думку, південні області України підходять ще й тому, що там наявна система опріснення води, з якої можна отримати водень.

Домашнє завдання для України

Воднева енергетика в нашій країні перебуває ще тільки в зародковому стані, а втім, і Німеччині є над чим працювати. Чимало проєктів із "зеленим" воднем поки є на стадії будівництва, тоді як нормативна база щодо виробництва, зберігання та транспортування "зеленого" водню ще розробляється. Зокрема, в Україні немає водневої стратегії, але Кабмін заявив про готовність її розробити.

Водночас у міністерстві економіки та енергетики Німеччини серед наступних кроків у роботі з Україною вбачають створення можливостей для фінансування пілотних проєктів, розроблення української водневої стратегії та з'ясування технічних і нормативних питань щодо транспорту водню як домішку.

"Рішення про те, що Україна може стати партнером, ми вже отримали. Тобто для нас зробили величезний аванс. Ми маємо зробити наше домашнє завдання. Я думаю, що ми з цим впораємося", - упевнений Рєпкін.

Читайте також
Експерти Deloitte дали рекомендації Україні щодо СТВ та формування ціни на вуглець
Експерти Deloitte дали рекомендації Україні щодо СТВ та формування ціни на вуглець

Вони відзначили низьку довіру українських стейкхолдерів до суто національних фондів та механізмів підтримки декарбонізації

Єврокомісії вказали на перешкоду для розвитку технології уловлювання та зберігання вуглецю
Єврокомісії вказали на перешкоду для розвитку технології уловлювання та зберігання вуглецю

Експерти зауважили, що законодавство, прийняте ще 15 років тому, досі не почало діяти

У 2023 році топ-10 країн-забруднювачів викинули рекордну кількість СО2
У 2023 році топ-10 країн-забруднювачів викинули рекордну кількість СО2

Приріст порівняно з попереднім роком склав 582 млн тонн

Український стартап отримав грант від ЄС на вловлення вуглецю з повітря
Український стартап отримав грант від ЄС на вловлення вуглецю з повітря

Вловлений вуглець може покращити врожайність ферм на 30%