Варто використати вуглецевий податок як доповнення до системи торгівлі квотами (СТВ) в України, а також провести економічне моделювання, щоб реалістично оцінити, як швидко Україна зможе застосувати ціни на викиди вуглецю в рамках СТВ ЄС.
Такі рекомендації містяться у звіті “Рамки для зеленої реконструкції. На шляху до готовності України до ЄС у сфері вуглецевого ціноутворення”, підготованому консалтингово-аудиторською компанією Deloitte Germany у співпраці з Deloitte France.
Найперше експерти зазначили, що інвестори потребують передбачуваності в ціноутворенні на вуглецеві квоти та стабільності в кліматичній політиці, щоб планувати інвестиції в "зелену" реконструкцію.
“Тому Україна повинна визначити та обговорити реальну траєкторію ціноутворення на вуглецеві квоти”, – говорять вони.
На думку аналітиків, Україні доцільно зробити такі кроки:
- Визначити свої економічні та стратегічні інтереси, а також те, що є досяжним з огляду на важливість розвитку декарбонізованої економіки.
- Обговорити отриману економічну стратегію з ЄС, щоб забезпечити надійність і сумісність підходу зі вступом до ЄС.
- Провести подальше економічне моделювання, щоб оцінити, як швидко Україна зможе реалістично застосувати ціни на викиди вуглецю в рамках СТВ ЄС.
У ході цього моделювання фахівці Deloitte рекомендували:
- провести аналіз енергетичної системи, щоб отримати краще уявлення про шляхи викидів в енергетичному та промисловому секторах;
- врахувати потреби в реконструкції та різні сценарії відновлення, включаючи варіанти політики та вплив ціни на викиди вуглецю на вибір технологій.
“Цей аналіз може бути використаний для визначення відповідного шляху зближення з СТВ ЄС для України, наприклад, шляхом проведення переговорів щодо спеціального режиму безкоштовного розподілу квот в рамках СТВ”, – розповідають у компанії.
Іноземні спеціалісти припускають, що Україна матиме можливість вести переговори щодо багатьох аспектів, включаючи:
- пізнішу інтеграцію до СТВ;
- інше галузеве охоплення;
- компенсацію через фонди ЄС.
На думку аналітиків Deloitte, безкоштовні квоти є найбільш привабливим варіантом для України.
“Проведення переговорів щодо шляху наближення для пізнішої поетапної відмови від безкоштовних квот СТВ в Україні дозволило б країні брати участь у СТВ ЄС, застосовуючи повну ринкову ціну з маржею, зменшуючи при цьому ефект впливу на прибуток для української промисловості”, – вважають вони.
Ціна на вуглець на період до інтеграції СТВ
Експерти зазначили, що забезпечення передбачуваної динаміки цін на вуглець для України, ймовірно, буде складним завданням, якщо з самого початку запровадити систему торгівлі квотами на викиди. Цю задачу суттєво ускладнює відсутність даних про поточні викиди.
Щоб забезпечити передбачуваність та амбітність, фахівці Deloitte пропонують використати вуглецевий податок на основі методології моніторингу, звітності та верифікації (MЗВ) СТВ як доповнення до торгівлі квотами в України.
Використання бюджетних надходжень
Фахівці наголосили, що невід'ємною частиною вуглецевої стратегії з самого початку має бути чіткий план щодо використання бюджетних надходжень від вуглецевих квот для компенсації навантаження на споживачів та підтримки зусиль компаній з декарбонізації. Тільки у такому випадку дана стратегія буде економічно та політично життєздатною, говорять вони.
Окремо автори дослідження відзначили, що зацікавлені сторони з України висловили слабку довіру до суто національних фондів та механізмів підтримки та закликали до посилення співпраці з міжнародними зацікавленими сторонами, особливо з ЄС.
Підготовка обґрунтованого режиму МЗВ
Ось основні рекомендації від спеціалістів консалтингово-аудиторської компанії:
- Для остаточного застосування СТВ необхідно розрахувати загальну кількість дозволів на викиди (тобто верхній ліміт), використовуючи дані про минулі викиди. Наразі такої інформації не існує.
- Для того, щоб допомогти згенерувати ці дані, необхідний обґрунтований МЗВ, який наразі розглядається як частина дорожньої карти до впровадження вітчизняної СТВ.
- Не слід нехтувати вимогами щодо розбудови потенціалу, а, навпаки, активно залучати їх як частину зусиль з відновлення.
“У короткостроковій перспективі лише розвиток конфлікту може визначити необхідність запиту на звільнення від CBAM. Якщо тягар CBAM виявиться економічно надто важким, Україна може вимагати застосування статті 30.7 "Форс-мажорні обставини", яка передбачає тимчасові заходи, спрямовані на подолання надзвичайних обставин”, – говорять у Deloitte.
Днями ЕкоПолітика розповідала, що за даними з третього звіту Всесвітнього економічного форуму Net Zero Industry Tracker, викиди парникових газів скорочуються у важких для зниження секторах, але не досягають нуля до 2050 року.
Також ми повідомляли про те, що фінансування Фонду декарбонізації України наступного року зросте майже вдвічі.
