В Україні з початку повномасштабного вторгнення довкілля зазнало 257 випадків екоциду, що впливає на продовольчу безпеку та має економічні наслідки для всіх країн та загрожує екобезпеці світу та спільному майбутньому.
Це перший за останні 20 років міжнародний конфлікт із такою значною та непоправною шкодою довкіллю, написав у своєму блозі на Українській правді голова Міндовкілля Руслан Стрілець.
Він пояснив, що будь-який воєнний конфлікт не має локального характеру, коли йдеться про довкілля, адже екосистеми не можна розділити умовними кордонами на карті. Якщо руйнується природна рівновага в одній геолокації, це обов'язково відчує інша.
Так війна вже спричинила загибель дельфінів біля узбережжя Туреччини та Болгарії, однак наслідки війни набагато глибші.
З перших днів вторгнення експерти Міндовкілля фіксують всю шкоду природі, зокрема підриви складів паливно-мастильних матеріалів, сховищ нафтопродуктів з відповідними наслідками для довкілля, авіаудари по підприємствах, які використовують небезпечні хімічні речовини у виробництві, пошкодження та руйнування очисних споруд, і вилив стоків у водойми, а також пошкодження ґрунтового покриву, горіння лісів – особливо на територіях природно-заповідного фонду.
Стрілець зазначив, що руйнація довкілля в Україні ставить під загрозу знищення 2,5 млн га природоохоронної мережі Європи, а саме 160 об’єктів Смарагдової мережі (територій існування видів і оселищ, що охороняються на загальноєвропейському рівні) та 17 Рамсарських об’єктів площею 627,3 тис. га (водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення).
“Загалом від дій рф в небезпеці залишаються 20% площі всіх заповідних територій України”, – пише міністр.
Втрата європейського біорізноманіття
Від ворожої техніки гинуть тисячі видів рослин, які занесені до Червоної книги України і охороняються законом, а тварини – або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок.
“РФ веде бойові дії на заповідних територіях міжнародного та європейського значення, чим знищує середовища існування рідкісних і ендемічних видів та оселищ. Це може змінити поведінку птахів, включаючи їх міграцію”, – пояснив Стрілець.
Він зазначив, що до 2015 року на Кривій косі на Донеччині була найбільша колонія в Європі червонокнижних мартинів каспійських, де гніздилися три тисячі пар. Однак, коли російські війська почали використовувати Криву косу для висадки десанту, там зникло усе різноманіття птахів.
Знищення лісів України також вплине і на продовольчу безпеку світу
Для східних та південних областей України, де наразі відбуваються бойові дії характерна низька лісистість, яка виконує захисні функції. Знищення та пошкодження їх позначиться на кліматі цих регіонів та може призвести до значних ерозійних процесів. Зокрема, на півдні України наслідками можуть бути вітрова ерозія та опустелювання, що значно вплине на сільське господарство.
“Загалом, майже три мільйони гектарів лісу в Україні були охоплені війною від початку повномасштабного вторгнення рашистів. Для порівняння – це майже територія Бельгії”, – пише Стрілець.
Під окупацією залишається 567 тисяч гектарів лісів України.
Забруднення від обстрілів не має кордонів
З 24 лютого росія випустила по Україні понад 2,5 тисячі ракет, які руйнують критичну інфраструктуру та житлові будинки, спричиняють значні загоряння, зокрема лісів. Це призводить до значного забруднення атмосферного повітря небезпечними речовинами.
“Під час детонації ракет та снарядів утворюється низка хімічних сполук – чадний газ, бурий газ, діоксид азоту, формальдегід тощо. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу. Варто враховувати, що окупант обстрілює наші нафтобази, промислові підприємства, які використовують у своїй діяльності різні хімічні речовини. А це також десятки тисяч тонн вивільнених в атмосферу шкідливих речовин”, – зазначив голова Міндовкілля.
Він підкреслив, що забруднене повітря не має кордонів, адже викиди, що були спричинені воєнною агресією, переносяться, осідають та впливають на території інших держав, іноді на відстані в тисячі кілометрів.
Також значну шкоду довкіллю спричиняють заміновані території. Розриви мін призводять до забруднення ґрунтів важкими металами – свинцем, стронцієм, титаном, кадмієм, нікелем, що робить їх небезпечним, а в деяких випадках – непридатними для подальшого сільськогосподарського використання. Також вибухи призводять до виникнення лісових пожеж, і, як наслідок, викидів в атмосферу і проблем продовольчої безпеки.
Стрілець зазначив, що циклічність наслідків та взаємопов'язаність процесів очевидна.
Забруднення річок може торкнутися і сусідніх країн
Україна ділить великі річки, такі як Дунай, Дністер, Прут, Тиса і Західний Буг з країнами-сусідами, а саме з Польщею, Угорщиною, Румунією та Молдовою.
“Наразі спрогнозувати всі можливі наслідки та назвати остаточну шкоду, завдану довкіллю від агресії рф, неможливо. Ми фіксуємо всі злочини рашистів та підраховуємо збитки, щоб виставити окупанту рахунок у міжнародному суді. Одне можу сказати точно, відновлення потребуватиме десятків років. І тут без допомоги міжнародних партнерів нам не обійтися. Ми вже заручилися підтримкою та маємо стратегічні плани на післявоєнний час”, – зазначив голова Міндовкілля.
Нагадаємо, як шумове забруднення “калічить” природу.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, президентка ПАЕУ розповіла про найбільш постраждалі від війни сфери довкілля.
