Бізнес наполягає на важливості розгляду законопроєкту про енергоефективність, який ВРУ укотре перенесла

Бізнес наполягає на важливості розгляду законопроєкту про енергоефективність, який ВРУ укотре перенесла ВРУ

За словами Ольги Бойко, українська економіка є однією з найменш енергоефективних у світі

Верховна Рада в середу, 3 березня, мала розглянути в першому читанні проєкт закону №4507 "Про енергетичну ефективність", який покликаний зробити українську економіку більш енергоефективною, але розгляд документа перенесли.

Як стверджують у Європейській бізнес-асоціації (EBA), це відбувається вже не вперше. Документ мали поставити на голосування ще минулого тижня, однак його розгляд було також перенесено.

Зазначається, що станом на 14:00 3 березня пленарний день було закінчено. Законопроєкт буде розглянуто 4 березня.

"Проєкт закону покликаний оновити застаріле законодавство з енергозбереження 1994 року та сприяти впровадженню найкращих європейських практик Директиви 2012/27/ЄС. Він має стати рамковим і встановити основні засади у сфері забезпечення енергоефективності, зокрема під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Проте його щотижневе відтермінування щоразу відтягує реалізацію цієї мети", – йдеться на сайті EBA.

Серед позитивних новацій, які передбачає документ, виділяють такі:

  1. Запровадження фінансових і податкових механізмів здійснення заходів з енергоефективності, наприклад надання кредитів (субсидій), державних гарантій під кредити тощо.
  2. Створення Національного плану дій з енергоефективності, який затверджується Кабміном і переглядається що три роки.
  3. Створення та робота Фонду енергоефективності, через який, ймовірно, будуть профінансовані заходи з енергоефективності для підприємств.
  4. Запровадження інтелектуальних систем обліку енергоспоживання.
  5. Створення ринку енергосервісу (ЕСКО).

Утім, має законопроєкт №4507 й певні огріхи. Наприклад, не досить чітко визначено, як і ким буде перевірятись ефект від впровадження заходів з енергоефективності та подальше накладення штрафних санкцій. "Відповідно, це може призвести до неоднозначного трактування з боку бізнесу та влади й можливих зловживань", – наголошують в асоціації. Тож бізнес сподівається, що вже до другого читання це питання вдасться владнати.

За словами координаторки комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Ольги Бойко, українська економіка є однією з найменш енергоефективних у світі.

"Показник енергоємності ВВП України (тобто, кількість електроенергії, що витрачається на виробництво продукції) є утричі вищим ніж у Польщі та вдвічі перевищує середньосвітовий <…> Сьогодні в Україні ухвалено більш ніж 250 нормативно-правових актів щодо енергоефективності та енергозбереження, але якщо ми справді прагнемо стати частиною "Європейського зеленого курсу" та йти шляхом декарбонізації, ухвалення цього законопроєкту є необхідним. Адже він задає напрям, куди рухатись та як швидко", – зазначила Бойко.

Раніше ЕкоПолітика писала, що очільник НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв назвав вагомий провал України у сфері енергоефективності.

Читайте також
Уряд ухвалив низку рішень у довкіллєвій сфері: огляд змін
Уряд ухвалив низку рішень у довкіллєвій сфері: огляд змін

Документи стосуються небезпечних відходів, сталого розвитку, ветеринарної медицини та енергоефективності

Євроінтеграційний закон про "зелену" енергетику набрав чинності: що зміниться?
Євроінтеграційний закон про "зелену" енергетику набрав чинності: що зміниться?

Формування зон прискореного розвитку дозволить уникнути процедури ОВД та пришвидшити отримання дозволів

В Україні затвердять норми викидів для установок, що виготовляють двоокис титану
В Україні затвердять норми викидів для установок, що виготовляють двоокис титану

Проєкт охоплює норми для викидів у повітря та водойми

ЄС іде на поступки в правилах щодо метану та викидів автомобілів
ЄС іде на поступки в правилах щодо метану та викидів автомобілів

Лобісти як аргументи використовують енергетичну кризу та майбутні збитки для промисловості