На узбережжі Азовського моря в селі Білосарайська Коса Маріупольського району з'явилися гори будівельного сміття. Місцеві жителі занепокоєні, що це звалище становить потенційну загрозу для акваторії національного природного парку "Меотида".
Через це в неділю, 12 вересня, вони провели зібрання, у результаті якого написали звернення до влади, пише видання MRPL.CITY.
Раніше місцеві жителі й активісти сповістили про забруднення прибережної зони й можливе потрапляння сміття до Тараньої бухти в Білосарайській Косі представників нацпарку "Меотида".
Відтак співробітники парку виїхали на місце, побував на забрудненій ділянці й особисто заступник директора — головний природознавець "Меотиди" Сергій Веклич.
За його словами, власне територія нацпарку не є забрудненою. Утім, ситуація неоднозначна — берегова лінія змінюється внаслідок приливів. Якщо вітер не наганяє хвиль, то підтоплення звалища немає. Але частина сміття опиняється у воді за західного й північно-західного вітрів, які приганяють до берега морську воду.
Тож жителі склали колективний лист, який надіслали в різні інстанції: екологічну службу, прокуратуру і в Мангушську селищну раду. Вони наполягли, щоб будівельне сміття прибрали з прибережної зони. Також сподіваються, що винуватця незабаром притягнуть до відповідальності.
Зазначається, що частина забрудненої території перебуває у приватній власності підприємця.
"В одному місці від кордону його ділянки до різу води — 5 метрів, в іншому місці — 12 метрів. У ділянки конфігурація трикутника. А він скидає це будівельне сміття саме в ці "5 метрів". Частина сміття на його землі міститься, частина - не на його землі. Там велике захоплення території", — зазначила Тетяна Алдошина, головна спеціалістка Мангушської селищної ради, яка працює в Мелекінському старостинському окрузі.
На ситуацію відреагував голова Маріупольської районної ради Степан Махсма. Він уважає, що треба провести діалог із власником земельної ділянки.
"Неправильно кивати на "попередників", які "роздавали" ділянки земель поруч із природним парком. Треба розібратися і, якщо буде потрібно, залучити правоохоронні органи. Нам потрібно вести діалог із власником. Необхідно підняти рішення й визначити межі переданої землі. Якщо є порушення, їх потрібно в терміновому порядку усувати, якщо немає — знаходити компроміс з урахуванням інтересів збереження навколишнього середовища й акваторії, щоб не завдати шкоди довкіллю", — написав Махсма у своєму телеграм-каналі.
Нагадаємо, що Білосарайська коса - це піщана намивна коса на півдні Донецької області, одна з майже десятка азовських кос у північній частині моря. Вона служить природним кордоном для Білосарайської та Таганрозької заток, а також місцем для пляжного літнього відпочинку мешканців східних та центральних областей України. На косі знаходяться природоохоронні території "Приазовський чапельник" та "Білосарайська коса", які разом із прилеглою морською акваторією входять до складу національного природного парку "Меотида".
Орнітологічний заказник "Приазовський чапельник" розташований у північно-східній частині Білосарайської затоки в долині річки Мокра Білосарайка. Він є найбільшим місцем проживання рідкісних і зникаючих птахів, переважно різних видів чапель, на північному узбережжі Азова. На Білосарайській косі гніздяться різноманітні водоплавні та болотні види пернатих, зокрема кулики, лебеді, крякви. Неподалік оголовка коси стоїть Білосарайський маяк, одна з найстаріших навігаційних споруд на Азовському морі. Головною проблемою Білосарайської коси є хаотична та практично неконтрольована забудова узбережжя курортними об'єктами, яка негативно впливає на природні комплекси, що існують тут.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що величезне стихійне звалище, яке роками існувало поблизу сіл Ялта та Юр'ївка на трасі Маріуполь — Бердянськ, повністю прибрали.
