Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) й асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) провели круглий стіл, учасниками якого стали всі ключові профільні асоціації, спілки та ради агросектору України. Під час зустрічі учасники дійшли згоди в консолідації позицій агробізнесу в питаннях кліматичної політики України.
Головною темою круглого столу були виклики та ризики, які ставить перед державою та підприємцями Другий Національно визначений внесок України (НВВ2) в межах Паризької угоди, йдеться в пресрелізі УКАБ.
Керівник Брюссельського офісу UBTA Назар Бобицький наголосив, що "Європейський зелений курс" не є багатостороннім договором, програмою екологічної допомоги ЄС чи будь-якою іншою "цукеркою“, яка чекає на Україну. Це передусім внутрішня політика ЄС.
"Головна мотивація Євросоюзу у його впровадженні — навіть не екологія, а переорієнтація своєї економіки на "зелені“ рейки. Green Deal керується інтересами суто країн ЄС. Водночас вимоги ЄЗК примушують торговельних партнерів Євросоюзу підвищувати їхні власні кліматичні зобов’язання. Це робиться, щоб уникнути конкуренції з боку менш обтяжених кліматичними вимогами експортерів із третіх країн і запобігання "вуглецевому перетоку“, коли підприємства почнуть переносити свої вуглецево інтенсивні виробництва за межі ЄС і так призводити до деіндустріалізації Євросоюзу”, — зазначив Бобицький.
У своїй аналітичній доповіді він нагадав про комбінований сценарій НВВ2 Міндовкілля, згідно з яким Україна до 2030 року має зменшити викиди парникових газів до 28% порівняно з 1990 р. За словами Бобицького, держави ЄС ставлять собі за мету зменшення викидів на 55%, тобто до 45% щодо 1990 р. Але, враховуючи деіндустріалізацію за часи незалежності, Україна сьогодні навіть випереджає частину країн ЄС зі зменшення викидів вуглецю, тому амбіції Міндовкілля видаються невиправданим тягарем для економіки.
Він також додав, що, за оцінкою комбінованого сценарію Міндовкілля, потреба в інвестиціях для такого “зеленого” переходу — 245 млрд євро до 2030 р., зокрема 6,6 млрд євро для агросектору. Уряд планує виділити на ці процеси тільки 5%, решта впаде на плечі українського бізнесу. На противагу цьому Євросоюз вже почав активно залучати у проєкти ЄЗК кошти з Recovery Instrument (стабілізаційний пакет допомоги на суму 750 млрд євро для протидії коронавірусу в ЄС).
Такі невідповідності, вважають у UBTA, свідчать про необдуманий “радикалізм” профільного відомства. Аналітики UBTA та представники аграрних асоціацій наголосили, що реалістичний НВВ2 потребує якісного обґрунтування економічних розрахунків, зокрема чіткого пояснення, з яких джерел приватний сектор має брати гроші на виконання амбітних планів Міндовкілля.
Наголошується, що Кабінет міністрів повинен проявити тверезий і зважений підхід, долучивши до доопрацювання НВВ2 інші відомства, а також бізнес. В іншому разі українські виробники повинні вимагати перегляду параметрів НВВ2.
“Ми повинні відштовхуватися від думки, як нам створити свій власний український реалістичний Green Deal. У бізнес-середовищі України є досвідчені експерти, які готові допомогти уряду адаптувати "Європейський зелений курс" до наших умов”, — розповів генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.
Він також додав: "На сайті Міндовкілля є цікаві сценарії із моделями та цифрами, але що буде, якщо порівняти їх з аналогами у ЄС. Наведу хороший приклад: сьогодні в Україні використання азотних добрив є на рівні 42 кг азоту на 1 га землі. Для порівняння, в одному з драйверів ЄЗК Німеччині — 120 кг на 1 га. Інший приклад: у тій же Німеччині у 1990 році було 88 млн т викидів CO2-екв. в сільському господарстві, які в 2018 році знизилися до 73 млн т, тобто лише на 17%. Ми ж в Україні за цей час зменшили викиди парникових газів на 50%. Безпосередньо у німецькій стратегії вказано, що зменшити с/г викиди дуже важко. Якщо порівнювати плани наших держав у майбутніх викидах CO2 на гектар, Україна має чомусь вп'ятеро більш амбітні цілі, ніж надпотужна Німеччина".
Координатор програм розвитку Продовольчої і сільськогосподарської організації (ФАО) в Україні Михайло Малков наголосив, що в основі будь-якої програми ООН лежить принцип сталості — синергія екології, економіки та соціальної політики. “Сільське господарство справді впливає на кліматичні зміни у світі. Але це не є підставою для надзвичайно поширеного сьогодні кліматичного популізму”, — зазначив Малков.
Проєктний менеджер Центру економічного відновлення Володимир Бужан звернув увагу на невідповідність кліматичних амбіцій держави щодо стратегії економічного розвитку. Він наголосив, що модельні сценарії НВВ2 було презентовано Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України раніше, ніж презентовано Стратегію економічного розвитку 2030.
Бужан також розповів про низький рівень залучення представників бізнесу під час розроблення НВВ2 та відсутність прорахунків основних соціально-економічних показників у разі реалізації розроблених сценаріїв НВВ2. Зважаючи на це, коментатор запросив учасників круглого столу провести разом відповідні додаткові обчислення.
Голова правління UBTA Дмитро Лось вказав на незворотність змін, які несуть із собою ЄЗК та НВВ2.
"І агроринок, і весь український бізнес мають зрозуміти, що "Європейський зелений курс" і всі зміни, які йдуть із ним, – неминучі. Наша сила – у єдності, адже по одинці асоціації та підприємці не зможуть достукатися до влади або до ЄС. Тільки загальна консолідована позиція агросектору здатна дати ефект, особливо в умовах загроз продовольчій безпеці України", – вважає він.
За словами Лося, нині спостерігається тенденція посилення тиску на бізнес через не до кінця прораховану екологічну та кліматичну політику, Мінагрополітики не має всіх повноважень для формування та проведення ефективної політики, спрямованої на трансформацію продовольчих систем. Також не є зрозумілими для АПК України наслідки введення в дію рішень РНБО щодо забезпечення хімічної та екологічної безпеки. Водночас відсутня консолідована позиція агробізнесу щодо впливу кліматичної та екологічної політики на виробництво.
Очільник UBTA також запропонував напрями подальшої співпраці з аграрними асоціаціями та стратегію “Green Deal — smart”, мета якої – захист інтересів українського бізнесу під час вироблення кліматичної політики держави та реалізації кліматичної дипломатії України. Серед її напрямів:
- створення експертних груп та груп впливу у Верховній Раді з метою промоції збалансованої кліматичної політики;
- обстоювання скоординованої позиції галузі на торговельних перемовах з ЄС, поетапне створення системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів;
- створення національної системи моніторингу якості ґрунтів;
- створення ефективної системи агрометеорологічних послуг тощо.
Лось запросив кожну асоціацію надати контактну особу для експертного діалогу та взаємодії щодо формування спільної позиції.
За підсумками зустрічі учасники круглого столу домовилися створити дорожню карту подальших дій, зокрема, щодо підпису консолідованої позиції всіх асоціацій, яка згодом буде передана у профільні міністерства та голові Уряду.
Напередодні ЕкоПолітика писала, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України почало проведення електронних консультацій із громадськістю щодо проєкту розпорядження Кабінету міністрів "Про схвалення Другого Національно визначеного внеску України". Дедлайн подачі пропозицій та зауважень — 1 травня 2021 року.
