Що не так з лісовою стратегією ЄС та чому Україні варто повчитися: аналіз Shutterstock

Що не так з лісовою стратегією ЄС та чому Україні варто повчитися: аналіз

Іван Шевчук

Європейська палата аудиторів оцінила реалізацію лісової стратегії ЄС у 2014 - 2020 роках, як таку, що дала позитивні, проте обмежені результати

У своїй спеціальній доповіді, що підсумовує реалізацію стратегії ЄС у галузі лісового господарства на 2014-2020 роки, Європейська палата аудиторів (ECA) зауважила, що ЄС не вповні використав свої можливості із захисту лісів. Про це йдеться у прес-релізі, поширеному ECA.

ЕкоПолітика проаналізувала цей документ і пропонує вашій увазі його основні позиції.

Зокрема, у звіті зазначено, що подальшого вдосконалення потребує боротьба з незаконними вирубками. Аудитори кажуть, що хоча Регламент ЄС про лісоматеріали забороняє розміщення незаконно заготовленої деревини та її виробів на ринку Євросоюзу, незаконні вирубки все ще трапляються.

Само Джереб, член Європейської Рахункової палати, відповідальний за звіт по лісовій стратегії, зазначив, що є потреба й надалі працювати над тим, щоб обмежити  використання лісів в енергетичних цілях. Тобто опалення дровами, до якого в останні роки часто вдаються українці – то не по-європейські.

Аудитори зауважили, що дистанційне зондування й використання карт з геопозиціонуванням мають величезний потенціал як інструмент для економного моніторингу великих територій, однак Європейська Комісія не застосовує ці технології з належною послідовністю. Хоча, зважаючи на брак фінансування, про який ми ще скажемо, новітні технології, що стають дедалі більш доступними, мали б застосовуватися тут за максимумом.

У звіті також вказано, що хоча 85% оцінок заповідних територій вказують на їхній поганий природоохоронний стан, більшість заходів тут спрямовані лише на збереження ситуації, а не на її поліпшення. Не вдається, зокрема покращити становище із біорозмаїттям – аудитори зауважили, що при посадці лісів іноді формуються монокультурні кластери. Тим часом, фахівці запевняють, що поєднання різних видів дерев збільшило б стійкість лісу до штормів, посухи та шкідників. Вочевидь, це мало б бути вагомим аргументом для того, аби уникати дешевших та зручніших у промисловому сенсі одноманітних насаджень.

Зафіксовані недопрацювання мають фінансове підґрунтя – ресурси з бюджету ЄС, що виділяються на лісові території, значно нижчі, ніж на сільське господарство. Хоча площа, зайнята лісами, тут майже дорівнює площі сільгоспугідь. При цьому фінансування лісів з боку ЄС складає менше 1% бюджету Спільної сільськогосподарської політики (Common Agricultural Policy, CAP). Витрати на ліси на практиці становлять лише 3% від усіх витрат на розвиток сільських районів.

Тим часом у звіті про Стан лісів Європи за 2020 рік вказано, що ситуація тут далека від ідеалу. За останні 30 років площа лісів у Європі зросла, але їхній стан – погіршився.

Як повідомляла ЕкоПолітика, торік в Україні загинула рекордна кількість лісів.

Читайте також
1 листопада відзначають Всесвітній день екології: чому варто дбати про довкілля щодня
1 листопада відзначають Всесвітній день екології: чому варто дбати про довкілля щодня

Свято нагадує нам, що кожна людина може зробити свій внесок у збереження природи

Фахівці розповіли, як зменшити вплив міст на довкілля
Фахівці розповіли, як зменшити вплив міст на довкілля

Він є багатогранним і потребує комплексного підходу щодо його мінімізації

Українські онлайн-медіа стали ще менше писати про екологічні проблеми
Українські онлайн-медіа стали ще менше писати про екологічні проблеми

І до повномасштабної війни ЗМІ приділяли обмаль уваги проблемам захисту довкілля

Скільки екологів за освітою у 2022-2023 роках випустила Україна: МОН оприлюднило статистику
Скільки екологів за освітою у 2022-2023 роках випустила Україна: МОН оприлюднило статистику

Яку кількість фахівців довкіллєвих спеціальностей щороку готують українські ЗВО