2 лютого світ відзначає День водно-болотних угідь

2 лютого світ відзначає День водно-болотних угідь shutterstock
Марія Семенова

Болота й торфовища поглинають більше вуглекислого газу, ніж ліси

Всесвітній день водно-болотних угідь (World Wetlands Day) відзначається з 1997 року у другий день лютого. Ця дата – не випадкова. У 1971 році цього дня було підписано Рамсарську конвенцію, яка мала об’єднати світ довкола потреби збереження унікальних екосистем.

До конвенції приєдналися вже 169 країн. Вони надають статус "Рамсарських угідь" водно-болотяним системам на своїй території та мають забезпечити їм захист і раціональне використання.

У січні 2026 року Організація Об’єднаних Націй проголосила, що світ вступив в еру тотального водного банкрутства – нестача води вже є щоденною проблемою для понад половини населення Землі. Одним із факторів глобальної кризи є втрата водно-болотяних угідь. За 50 років на планеті їх територія скоротилася на понад 400 млн га, що можна прирівняти до площі всього Євросоюзу.

Цінність боліт і торфовищ

Це не просто затоплені місцини, де складно провадити господарську діяльність. Це унікальний елемент крихкої природної системи, від збереження якого залежить виживання окремих видів, водні ресурси цілих регіонів і клімат планети.

  • Збереження біорізноманіття. Болота й торфовища є домом для сотень видів флори та фауни, нездатних існувати поза їхніми межами.
  • Водний регулятор. Подібні місцевості відіграють роль резервуара, який підтримує баланс водних об’єктів і регулює рівень ґрунтових вод. Під час танення снігу й паводків вони мов губка вбирають воду. Коли ж настає спека, болота й торфовища поступово віддають її, запобігаючи тотальній посусі.
  • Фільтр парникових газів. Болота й торфовища вкрай ефективні для накопичення вуглецю. Всього 1 га такої території може заблокувати в собі понад пів мільйона тонн СО2.

Водно-болотяні угіддя й Україна

Українські болота й торфовища, які мають міжнародне значення, займають територію площею майже 930 тис. га. Переважно вони розташовані в межах лісової зони, в лісостепу їх менше, а в гірських районах і степах майже немає.

Ситуація з ними неоднозначна – деякі перебувають під захистом держави, частина – осушена під сільське господарство. Є частка територій із невизначеним статусом.

У Мінекономіки та довкілля повідомляли про роботу над постановою, яка має вберегти водно-болотяні угіддя від зникнення чи деградації. Їх планують інвентаризувати й обмежити спектр цільових призначень природо-заповідним, водним, лісогосподарським або оздоровчим статусом.

Читайте також
Курорт замість лісу: на Львівщині віддають 176 га комунального лісу під вирубку
Курорт замість лісу: на Львівщині віддають 176 га комунального лісу під вирубку

Депутатам не представили ні проєкта будівництва, ні методики розрахунку збитків від вирубки дерев

Чи забудують полонину Руна? Активісти отримують формальні відповіді від Міністерства
Чи забудують полонину Руна? Активісти отримують формальні відповіді від Міністерства

Інституція не хоче брати на себе відповідальність зі створення заказника, перекладаючи це на Закарпатську ОВА

На Волині бізнесмен, який не має корів, отримав ліс під пасовище. Лісу більше немає
На Волині бізнесмен, який не має корів, отримав ліс під пасовище. Лісу більше немає

За розрахунками Держекоінспекції, збитки державі склали понад 10 млн грн

Транспорт, свердловини і знову каналізація: на що витрачають кошти екоподатку на Вінниччині
Транспорт, свердловини і знову каналізація: на що витрачають кошти екоподатку на Вінниччині

У Вінниці оновлення автопарку муніципального транспорту також вважають "екологічним заходом"