Тому ми вітаємо рішення Уряду відправити на доопрацювання проєкт Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди" (згодом, 30 липня, Кабмін затвердив НВВ2 з техніко-юридичними правками. - Ред.).
Федерація роботодавців України неодноразово висловлювала свою позицію з цього приводу, підкріплену розрахунками.
Вплив на довкілля не повинен спричиняти втрату робочих місць на українських підприємствах. А саме це може статися у випадку, якщо цілі українського уряду будуть занадто амбіційними. Ми не можемо дозволити, щоб за рахунок добробуту українського народу інші країни, розвиваючись, здійснювали додаткові викиди СО2.
Усі країни світу – і розвинуті, і ті, що розвиваються, проголошують економічні і соціальні цілі, і вже на їх основі ухвалюють рішення про скорочення викидів СО2.
Наприклад, наш партнер і конкурент Туреччина збільшила викиди з 1990 року удвічі, при цьому трикратно збільшивши ВВП. Україна, як відомо зменшила ВВП майже утричі і у стільки ж разів – викиди. На наступні 10 років Туреччина має план стрімкого розвитку, плануючи відповідно збільшення викидів удвічі – до 1,17 млрд тон. Її амбітний план згідно Паризької кліматичної угоди – за рахунок додаткових нових технологій зменшити викиди на 21% від планованого показника 2030 року. Але до 1990 року це – плюс 500%!
В той же час українським урядом планувалося мінус 65%! Давайте порівняємо ці цифри і ці підходи. І навіть додаткові 10%, пропоновані ФРУ (мінус 55% від 1990 року), які могли б принести до 6 млрд дол. щорічно в українську економіку, є предметом постійної дискусії.
Уряд прийняв виважене рішення – доопрацювати свою пропозицію до кліматичних змін. Сподіваємося, що його позиція буде послідовною і дасть можливість відстояти національні інтереси, захистити промисловість та економіку України в цілому.
