Вона включатиме ліміт на викиди, механізм адміністрування розподілу квот та ефективний моніторинг. Кошти, отримані від торгівлі квотами, держава вкладатиме в модернізацію екологічно небезпечних підприємств.
Закон "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів" з 2021 року впроваджує обов'язковий облік парникових газів.
Він передбачає державну реєстрацію установок, які викидають в повітря CO2 та інші парникові гази, проведення моніторингу і складення звітів за його результатами, верифікацію звітів в спеціальних акредитованих установах та затвердження їх уповноваженим державним органом — Міндовкілля.
Нещодавно Уряд погодив три підзаконних акти, що деталізують ці процедури. На Держекоінспекцію закон покладає функцію перевірок достовірності даних звітів оператора за результатами моніторингу викидів парникових газів.
Відповідні зміни ДЕІ вносить в своє положення та працює над розробкою методики контролю над обсягами викидів парникових газів.
Тут Україна не вигадує свій велосипед, а бере на озброєння кращі європейські практики, що ґрунтуються на нормативно-правовій базі Євросоюзу. Ще на початку 2000-х років, згідно з директивою ЄС, був створений ринок торгівлі квотами на викиди парникових газів (EU ETS).
Тобто підприємства можуть продавати квоти, які вони не встигли використати, а той, хто не здатен втиснутися в рамки власних квот, має право їх придбати. Це один із найефективніших ринкових механізмів зменшення шкідливих викидів в атмосферу. Так, в 2019 році Євросоюз скоротив їх обсяг на 3,8%.
Крім того, кожна країна вдосконалює та адаптує власне законодавство до глобальних кліматичних загроз. У 2019 році Німеччина ухвалила закон про захист клімату, де на кожне федеральне міністерство покладене зобов'язання забезпечити досягнення загальних цілей.
В енергетиці, промисловості, транспорті, сільському господарстві, управлінні відходами. У разі невиконання федеральним міністерством взятих на себе зобов'язань, уряд приймає термінові рішення про усунення недоліків.
Моніторинг грає ключову роль в новому німецькому законодавстві про клімат. Точні дані про викиди парникових газів збирає Федеральне агентство з навколишнього середовища, а оцінює ці дані незалежна експертна рада, яка звітується перед урядом та Бундестагом.
У Франції підприємства і місцеві громади повинні відслідковувати власний вуглецевий слід та оприлюднювати кількість викидів в спеціальних звітах.
Фірма, де працює більше 500 осіб, має це робити кожні чотири роки, а громада з населенням більше 50 тис. — кожні три роки. Контроль за екологічною звітністю покладений на місцеві префектури, які у випадку порушень виписують штрафи.
У Швеції — країні з найефективнішою екологічною політикою — функції контролю над обсягом викидів парникових газів у Шведського агентства з охорони навколишнього середовища.
Відповідно до закону про торгівлю квотами на викиди, воно відслідковує ті підприємства, що перевищують свій ліміт, та штрафують їх.
Таким чином, Україна вже найближчим часом матиме апробовану і дієву модель зменшення викидів парникових газів, де роль Держекоінспекції буде ключовою.
Саме вона контролюватиме виконання забруднювачами власних зобов'язань по викидам. Ми розраховуємо, що це стане потужним стимулом до модернізації енергетичного сектору, промисловості та сільського господарства і додасть українській економіці динамізму.