Але парламентська робоча група, яку я очолюю, розпочала роботу над цією проблемою іще до рішення РНБО. Наше завдання – створити законопроєкт, який, ставши законом, буде реально працювати.

На думку членів Комітету з питань екологічної політики та природокористування, екологічне страхування повинно стати обов’язковим для підприємств із ризикованих секторів економіки, а саме металургійних, машинобудівних, хімічних та енергетичних. Такий підхід виправдав себе в Словаччині та Німеччині.

Законопроєкт, над яким ми працюємо, має на меті встановити правові, економічні та організаційні основи проведення екологічного страхування в Україні в обов’язковій формі та врегулювати суспільні відносини у сфері обов’язкового екологічного страхування. Ми маємо розробити дієвий механізм, спрямований на відшкодування шкоди постраждалим особам внаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища. Законопроєктом передбачається затвердити спектр небезпечних видів господарської та іншої діяльності, що може призвести до викиду в атмосферу або скидання шкідливих речовин у воду, зокрема скидання твердих, рідких або газоподібних забруднюючих речовин або утворення радіації чи іншого шкідливого впливу, що перевищує допустимий рівень.

Звісно, підприємства, які зобов’яжуть страхувати екологічні ризики — а це переважно великі промислові корпорації — з побоюванням ставляться до цієї ініціативи. Але я хочу, щоб їхні представники запитали себе – чи реально вони оцінюють власні ресурси з відшкодування шкоди довкіллю, яку може спричинити техногенна аварія? Сплата ж внесків страховим компаніям, які будуть об’єднані в страхові пули, дозволить накопичити величезні ресурси. У разі надзвичайних ситуацій ці фінансові ресурси допоможуть компаніям погасити страхові наслідки.

Отже, екологічне страхування – це допомога бізнесу, яка дозволяє підприємству втримати фінансову стійкість за умов, коли вони зобов’язані відшкодовувати збитки довкіллю.

Ризики та шляхи їх подолання

Окрім проблем, які можуть створити лобісти великих корпорацій, на екологічне страхування з побоюванням дивляться і страховики. На жаль, у нас поки нема страхових компаній, що займаються цими видами страхування.

Проте цю проблему можна вирішити шляхом створення страхових пулів, які дозволять спільно накопичувати кошти. Представники страхових компаній входять до складу нашої робочої групи, і спільно ми вирішуємо питання, як оцінювати можливі ризики і як перевести у грошовий вимір шкоду, завдану довкіллю. Паралельно з цим ми вирішуємо проблему відсутності моніторингу техногенних ризиків в Україні.

Слід мати на увазі, що екологічне страхування має ще одну важливу функцію – запобігання техногенним аваріям. Ми прописуємо у своєму законопроєкті, що якщо на підприємстві не було аварій, то воно зможе розраховувати на відшкодування частини своїх страхових внесків.

Окрім того, компанії, які пройшли сертифікацію підприємств-забруднювачів за стандартом ІSО 14001 або EU Eco-management and Audit Scheme (EMAS) матимуть змогу сплачувати нижчі страхові внески. В деяких випадках знижка, яка надається страховими фірмами для такого типу ризиків, може сягати до 20%.

Зрештою, компанії, які підлягатимуть обов’язковому страхуванню, належать до складу великих експортерів, для яких вкрай важлива репутація на міжнародному ринку. Екологічне страхування дозволить забезпечити їм таку репутацію.

Зрозуміло, що бізнес не хоче нести додаткові витрати. Проте, його можна переконати, якщо з’являться шляхи для трансферу страхових ризиків. І тут можуть стати у нагоді інноваційні фінансові механізми, наприклад, "зелені" фінанси або ж спеціальні механізми за участю держави та міжнародних фінансових інституцій, зокрема, Світового банку.

Шанси на успіх високі

Я щиро вірю у перспективи запровадження екологічного страхування, оскільки бачу політичну волю до ухвалення екологічних рішень. Зараз у робочій групі ми маємо команду професіоналів, до якої крім народних депутатів входять спеціалісти від міністерств, відомств, неурядових груп та міжнародних організацій.

Поступово ми рухаємося до більш екологічно свідомого суспільства. Екологічне страхування разом з екологічним податком належать до обов’язкового пулу механізмів екологічних фінансів. Вони необхідні для того, щоби екологічні норми дійсно працювали.

Громадянам країни, яка пережила Чорнобильську аварію, найбільшу техногенну катастрофу в історії людства, як нікому відомі загрози від промислової шкоди довкіллю і здоров’ю людей. В наших руках ввести дієвий механізм попередження техногенних катастроф, який пропонує екологічне страхування.