То чим ми можемо пишатися, не тільки наш комітет, але й вся Верховна Рада, це довгоочікуване прийняття рамкового закону “Про управління відходами”. Всі хто дотичний до цієї сфери знають, наскільки складним було прийняття цього закону, його подання, розгляд в двох скликаннях.
Сам закон є компромісним з боку бізнесу, влади та тих стейкхолдерів, які були долучені до прийняття та розробки цього закону. Зараз ми вже перейшли до розробки секторального законодавства. До 1 грудня ми отримаємо два законопроєкти “Про управління відходами тари та упаковки” та “Про відходи видобувної галузі”. В нашому баченні це 2 найголовніших законопроєкти для розвитку закону “Про управління відходами”, адже вони закривають дві найбільші галузі, які є в сфері управління відходами. Вони потребують широкого обговорення.
Я буду просити Європейську бізнес асоціацію звертатися до нас з пропозиціями та баченням того, що ми мажмо врегулювати з урахуванням європейського досвіду та відповідності європейським директивам. Ми хочемо провести якомога більшу роботу до подання цих законопроєктів, їхню адвокацію та обговорення, щоб зменшити ризики несприйняття цих законопроєктів в екокомітеті та на засіданні Верховної Ради. Попри те, що ми зрушили реформу з місця, без врегулювання законодавством цих питань, без напрацювання підзаконних нормативних актів, чим наразі займається Міндовкілля, ми не можемо рухатися далі.
Стосовно наступних реформ
Найближча реформа, яку ми очікуємо, – реформа надрокористування. Це законопроєкт №4187 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки розвитку вітчизняних галузей надрокористування". Цей закон спрямований на спрощення доступу інвесторів, дерегуляцію залучення інвесторів до надрокористування. Ми наскрізно передивилися більшість процесів, які супроводжують отримання дозволів, роботу з дозволами, їхнє зупинення та анулювання. Все це ми переглядали через призму захисту прав інвесторів.
У нас є завдання в цьому році прийняти законопроєкт вцілому. Сподіваюсь, що вже в наступному році цей законопроєкт надасть підстави для того, щоб відновлення України після перемоги і під час воєнного стану відбувалося вже за новими правилами в сфері надрокористування. Сподіваюсь, цей законопроєкт стане на заміну Кодексу про надра в новій редакції.
Ми прийняли ще 2 важливі закони для всієї галузі промислової екології, а саме законопроєкт №5339 “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”. Вважаю, що норми, які закладені в цьому законопроєкті є доволі прогресивними, конструктивними та є результатом домовленості між державою, громадськістю та бізнесом. Також це імплементація Протоколу до Оругської конвенції, прийняття закону "Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів". Він імплементує Директиви, Протокол і вводить нові поняття в частині ведення реєстру та збору інформації, розпорядження цією інформацією, доступу до інформації в сфері виникнення та перенесення забруднювачів. Цей законопроєкт свідчить про те, що ми рухаємося в європейському напрямку в частині збору та відкриття інформації належним чином.
Сподіваюся, що, як тільки органи влади напрацюють відповідний блок нормативного регулювання, ми розпочнемо приєднання цього реєстру до Європейського реєстру викидів і перенесення забруднювачів, щоб інформація була наскрізною для всього ЄС. Це дозволило б зняти черговий барʼєр між країнами.
У нас є величезна кількість законопроєктів, які потребують внесення до Верховної Ради, обговорення. Нажаль ми трошки призупинились в обговоренні законопроєкту “Про екологічний контроль”, на що вплинув початок воєнних дій і відсутність екологічного контролю через мораторій на проведення перевірок. Ми будемо переосмислювати екологічний контроль. Законопроєкт №3091, який зараз знаходиться на розгляді у другому читанні, ми будемо докорінним чином переробляти. Зараз працюємо над концепцією здійснення екологічного контролю. Ми не можемо створити чергового монстра та іграшку в руках корупційних представників екологічного контролю.
Не може бути дерегуляція заради дерегуляції, має бути дерегуляція заради реформ, як складова реформи. В будь-якому випадку, коли ми здійснюємо дерегуляцію ми маємо закладати противагу, тобто якщо ми здійснюємо дерегуляцію – повинні чітко освідомлювати, яким механізмом ми компенсуємо ці заходи.
