Про те, чи реально готова Україна до проведення реформи сфери промзабруднення як законодавчо, так і реально, ЕкоПолітика поспілкувалася з президенткою Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмилою Циганок. Зокрема ми торкнулися нещодавно прийнятого Верховною Радою у першому читанні законопроєкту №11355 “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”.
На Вашу думку, наскільки цей законопроєкт відповідає останнім європейським практикам?
Прийняття відповідного закону вимагає від України і Угода про асоціацію з ЄС, Договір про Енергетичне Співтовариство та задекларовані політичні вектори розвитку країни, у т.ч. впровадження Директиви 2010/75/ЄС. Тому імплементувати 75 Директиву ЄС ми повинні досить скоро. Тобто, вочевидь, законопроєкт буде прийнятий, і ми будемо вже вимушені впроваджувати євродирективу набагато швидше, ніж якби цей законопроєкт був прийнятий до війни. Робота над ним точиться вже досить давно. Асоціація професіоналів довкілля (PAEW) розділяє необхідність законопроєкту №11355 як євроінтеграційного.
Наскільки він відповідає європейським практикам? Сам проєкт закону досить виважений, за умови – тут я роблю поправку – якби не було війни, постійних обстрілів, кризи, яку переживають всі українці, в тому числі український бізнес. Тому тут важливо збалансовано підійти до цього питання. Не реалізовувати реформу промзабруднення – це вчиняти злочин проти економіки. Вочевидь, ніхто нас не чекає в Європі без змін, без інтегрованого дозволу, без зміни підходів, тому це концептуально, це по візії.
Чи не доведеться ухвалювати додаткові нормативно-правові акти до законопроєкту №11355 через рік або через пів року?
Тут треба розуміти, щоб не було такої халепи, як із рамковим законом про управління відходами. Коли рамка була прийнята, ніхто не бачив нормативно-правової документації. До слова сказати, по цьому проєкту закону ми також нормативно-правової бази всієї не бачимо. Тож, рух цією реформою може видатися досить наосліп.
Окремо хочу наголосити, що реформа – це не текст закону, цього надто мало. Реформа – це і повний комплекс нормативно-правових актів, і програми фінансування.
Водночас треба зазначити, що ніхто не знає в Україні, коли закінчиться війна. Принаймні, навряд чи знають про це і народні депутати, які в порівнянні з попереднім текстом, який був провалений при голосуванні законопроєкту №6004-д, у якому мова йшла про закінчення війни, у текст законопроєкту №11355 включили чіткі дедлайни без врахування поправок на закінчення війни. Можливо, в нас народні депутати знають, коли закінчиться війна, але це досить дивно виглядає. Тобто, ми закриваємо очі на всю ситуацію, яка є довкола, і виглядає це досить відірвано від реальності. Допоки немає повної картини, повного і чіткого бачення підзаконних нормативно-правових актів, досить важко сказати, чи не доведеться ухвалювати додаткові документи.
Які ще відмінності Ви виявили у тексті законопроєкту №11355 порівняно з №6004-д?
Юристи PAEW провели порівняльний аналіз із попереднім законопроєктом №6004-д і зробили висновок, що новий проєкт Закону України №11355 практично на 95% виписаний з нього, крім незначних техніко-юридичних уточнень. Проте вони зауважили й принципові відмінності:
- Термін застосування BREF чомусь замість “не раніше, ніж через 4 роки після скасування або припинення воєнного стану” був замінений на 4 роки після набрання чинності законом (через 12 міс. після його підписання – до цього у законопроєкті №6004-д було 6 місяців). Невже законотворці знають, яким буде реальний термін припинення воєнного стану?!
- Залишено без змін норму, згідно з якою перед видачею інтегрованого довкіллєвого дозволу обов’язково повинна приїхати Держекоінспекція і перевірити “реальний стан відповідності обʼєкта”. Фахівці констатували, що це дуже нагадує перевірку МТБ у ліцензіатів перед видачею ліцензії на операції з небезпечними відходами.
- Залишилась норма, яка дозволяє перевіряти оператора одночасно усіма причетними до цього органами, зокрема міськвиконкомами. Спеціалісти PAEW вбачають у цьому чергову спробу зарегулювати діяльність підприємств, без підтвердженого позитивного впливу на стан довкілля.
- Залишилась норма щодо незастосування принципу “мовчазної згоди при невидачі Міндовкілля інтегровано дозволу у встановлений законом строк”. Це є порушенням норм ст. 19 Конституції України.
Як Ви оцінюєте, чи готово Міндовкілля перебудувати свою роботу під видачу інтегрованих дозволів для підприємств?
Висловлю досить сміливе припущення, впевнена, що більшість представників не лише бізнесу, а й експертних спільнот із ним погодяться: Міндовкілля взагалі не готове реалізовувати будь-які реформи.
Я маю констатувати надзвичайно низький рівень кваліфікації наявного персоналу, надзвичайно низький рівень приземленості, тобто розуміння, як ці реформи взагалі впроваджуються, як це на місцях працює і небажання будувати реальний діалог. Тобто відбувається імітація цього діалогу, але реального діалогу вже понад 2 роки немає.
Тому ризики нереалізації запланованих змін є колосальними. І дуже не хотілося б, щоб ця надзвичайно перспективна та концептуально дуже потрібна реформа не була реалізована. Як я вже наголошувала раніше, ми, як фахівці довкілля, дуже на неї чекаємо, тому що інакше взагалі екологічний порядок денний буде відсунутий на якийсь десятий план.
Водночас кожна реформа повинна бути максимально реалістичною. Якщо не буде діалогу, якщо Міндовкілля не буде поповнено реальними висококласними фахівцями, які насправді є, навіть попри кадрову кризу, ризики для реформи залишаться дуже високими. Але чомусь наразі така політична воля центрального органу виконавчої влади – небажання з ними взаємодіяти, не бажання їх долучати до напрацювання нормативних актів. І тому ми бачимо колосальний розрив по реалізації наявних реформ.
Тому сміливо можу зараз спрогнозувати: якщо не буде якихось реальних кроків на виправлення цієї ситуації, під загрозою, поряд із реформою сфери управління відходами, може опинитися і ця реформа, саме у зв'язку з низьким рівнем кваліфікації, з недостатністю персоналу. По факту, фахівців дуже мало, всі це розуміють. Інформація про недостатню укомплектованість команд є в офіційних листах Міндовкілля. Відповідно, реформи відбуваються хаотично і це дискредитує Україну на міжнародній арені.
