Я вірю, що подальші дії щодо впровадження Україною "Європейської зеленої угоди" відкриють українським компаніям доступ до фінансових ресурсів для прискорення модернізації та декарбонізації національних галузей.
На 7-му засіданні Ради асоціації Україна-ЄС 11 лютого 2021 року ЄС схвалив прагнення України привести свою політику і законодавство у відповідність з "Європейським зеленим курсом". Також обговорювалися такі питання, щотпредставляють взаємний інтерес, як енергоефективність, водень, галузеві союзи і архітектура управління кліматом. Ця угода однозначно є позитивною ініціативою.
Однак деякі механізми "Європейської зеленої угоди" можуть чинити негативний вплив на торгівлю з ЄС і європейськими споживачами. Я маю на увазі впровадження екологічної мита за імпорт продукції в країни ЄС (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM), яка в підсумку може стати новим видом торгового обмеження.
Нещодавно уряд України заявив про намір взаємодіяти з Європейською комісією з питання CBAM в рамках продовження діалогу між ЄС і Україною. Ми сподіваємося, що всі можливі наслідки будуть ретельно оцінені і вивчені, перш ніж ЄС ухвалить рішення про остаточний формат і обсяг застосування CBAM.
Зрештою, для декарбонізації всієї Європи будуть потрібні зусилля кожної конкретної країни, зокрема і України. При цьому важливо зробити так, щоб декарбонізація не привела до деіндустріалізації ЄС і України зокрема. Імпорт з України є важливою частиною моделі по перекату сталевої продукції, яка приносить значну користь ринку ЄС.
Вона дозволяє гнучко адаптуватися до коливань ринку, зберігати роботу численних виробничих потужностей і створювати тисячі робочих місць для працівників сталевої галузі в ЄС. Таким чином, повна інтеграція України в європейський ланцюжок поставок дозволить ще більше зміцнити ринок ЄС і підвищити його стійкість до зовнішніх потрясінь.
