26 серпня на вебсайті Міндовкілля оприлюднено довгоочікуваний законопроєкт про зміни до процедури ОВД. Скажімо прямо – кардинальних змін він не містить, але деякі цікаві рішення все ж пропонує. Серед позитивних новел, наприклад:

  • Скорочення строків проходження ОВД на етапах збору зауважень та пропозицій в рамках громадського обговорення та видачі висновку з ОВД. Це дозволить скоротити загальну тривалість процедури ОВД щонайменше на 18 робочих днів.
  • Перехід на електронний спосіб подачі повідомлення про плановану діяльність, звіту з ОВД та оголошення про початок громадського обговорення такого звіту, а також збору коментарів від громадськості. Таким чином, зменшаться ресурсно-часові затрати підприємств на друк та доставку документів до органів влади.
  • Скасування необхідності розміщення повідомлення про планову діяльність та оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД у друкованих ЗМІ.
  • Уточнення порядку проведення громадських слухань, які можуть не проводитись при недостатній явці зацікавлених представників громадськості.

Водночас деякі пропозиції законопроєкту потребують більш детального доопрацювання.

  1. Уповноваженому органу надається можливість проводити консультації з деякими іншими органами влади з метою отримання зауважень та пропозицій щодо проєктів планованої діяльності. При цьому, порядок і терміни здійснення таких консультацій, як і їх врахування при прийнятті рішення про допустимість діяльності документом не визначені. Відтак, наразі ця пропозиція виглядає як додатковий етап процедури ОВД, що не відповідає Директиві 2011/92/ЄС про ОВД та, у свою чергу, може сприяти затягуванню процедури ОВД, збільшенню корупційних ризиків та створенню умови для зловживань посадових осіб. Це положення доцільно включити у вже існуючий етап громадського обговорення в рамках ОВД.
  2. Бізнес пропонують зобов’язати надавати докази, що підтверджують факт та дату оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає здійсненню ОВД. Уповноважений орган, у свою чергу, перевіряє надану інформацію та вносить до звіту про громадське обговорення. Водночас, із законопроєкту не зовсім зрозуміло, яким чином та у який термін суб’єкту господарювання необхідно підтвердити правильність розміщення повідомлення та оголошення в публічних місцях. Для уникнення неоднозначності та неправомірного використання цього положення як підстави для відмови у видачі висновку з ОВД, його слід доопрацювати.
  3. Разом зі звітом з ОВД, бізнес зобов’яжуть надавати результати стратегічної екологічної оцінки (СЕО) документів державного планування, які передбачають реалізацію планованої діяльності, що підлягає здійсненню ОВД. Відповідно до чинного законодавства, замовником СЕО виступає орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, а самі результати СЕО не є публічними і доступні тільки за запитом. Таким чином, підприємство вимушене буде звертатись у органи місцевого самоврядування за отриманням інформації, її аналізу та врахування. Окрім цього, таких розпорядників з-поміж органів місцевого самоврядування може бути декілька, а їх результати СЕО можуть суперечити одне одному. Це може суттєво позначитись на термінах підготовки звіту в рамках здійснення процедури ОВД, а також у випадку отримання відмови з боку державних органів щодо надання СЕО, наприклад, з огляду на її відсутність, негативно вплинути на рішення уповноваженого органу щодо видачі позитивного рішення на провадження планованої діяльності. В кінцевому результаті на діяльність бізнесу напряму може впливати бездіяльність державних структур, тому цю пропозицію необхідно виключити з переліку обов’язкових до подання документів в рамках ОВД або суттєво доопрацювати.
  4. Пропонується розширити причини для видачі висновку з ОВД про недопустимість діяльності у зв’язку з встановленими законом обмеженнями або заборонами. Існує висока ймовірність суб’єктивного трактування цього положення уповноваженими органами. Наприклад, при продовженні дії спецдозволу на користування надрами на ділянках, що містять об’єкти природно-заповідного фонду або межують з ними, компанія ризикує отримати висновок з ОВД про недопустимість планованої діяльності у межах всієї території спецдозволу. А з огляду на те, що в Україні до сих пір не синхронізовано процеси заповідання територій та невидачі спецдозволів на користування надрами на них, у компаній є об’єктивні побоювання, що після придбання спецдозволу за чималі кошти та проведення процедури ОВД, діяльність на ній буде неможлива, навіть для проєктів з суспільним та/або економічним інтересом.
  5. Окрему увагу слід звернути на встановлення переліку підстав для відмови у видачі висновку з ОВД та необхідності здійснення повторної процедури ОВД на тому ж етапі реалізації проєкту. По-перше, більшість підстав для відмови у видачі висновку з ОВД можуть бути виявлені ще до закінчення процедури ОВД. По-друге, підстави для відмови у видачі документу дозвільного характеру, яким є висновок з ОВД, вже врегульованні чинним законодавством у сфері дозвільної діяльності. По-третє, і найголовніше – такі пропозиції суперечать Директиві 2011/92/ЄС про ОВД, яка передбачає виключно 2 види рішення – видачу дозволу на розробку проєкту або відмову у видачі дозволу на розробку проєкту і не передбачає можливості уповноваженого органу відмовити у видачі висновку з ОВД з конкретним рішенням або здійснювати ОВД повторно.
  6. Законопроєктом також робиться спроба врегулювати здійснення ОВД під час військового стану. Так, у повідомленні про плановану діяльність та звіті з ОВД запроваджується спеціальний спосіб позначення місця провадження планованої діяльності; громадське обговорення проводиться у формі надання письмових зауважень і пропозицій; громадські слухання не проводяться і на дати, що припадають на цей період, не призначаються; ОВД, що здійснюється на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), не здійснюється, строки розгляду поданої документації зупиняються, висновки з ОВД щодо такої планованої діяльності не видаються. По-перше, такі заходи потрібно продовжити і на перший період, зокрема 2 роки, після скасування/завершення військового стану. По-друге, бізнес говорить про важливість створення можливості все-таки здійснювати ОВД на територіях, поблизу яких проводяться бойові дії, якщо виникає така необхідність.

Окрім цього, не вирішеним залишається питання здійснення післяпроєктного моніторингу. Потрібно доповнити законопроєкт положенням про звільнення підприємств, планована діяльність яких знаходиться на території активних бойових дій/окупованій території або ж на території області, яка межує з територією активних бойових дій/окупованою територією, від обов’язку здійснювати післяпроєктний моніторинг як під час дії військового стану, так і протягом 2 років після його скасування/завершення.

Європейська Бізнес Асоціація вдячна Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів за підготовку документу, але звертає увагу на важливість його доопрацювання, окрім вищезгаданих зауважень, і в частині визначення строків набуття чинності пропонованих змін.