Верховна Рада України в четвер, 15 липня, ухвалила у другому читанні законопроєкт №4407 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об'єктів підвищеної небезпеки".
"За" це рішення проголосував 291 народний депутат.
Як відомо, документ був поданий Кабінетом міністрів, а головним розробником є Державна служба з надзвичайних ситуацій України.
Мета закону – гармонізація українського законодавства з нормами ЄС, а саме імплементація Директиви 2012/18/ЄС про контроль загроз виникнення великих аварій, пов'язаних з використанням небезпечних речовин (Директива Севезо III).
Суть законопроєкту полягає в наступному:
- складанні процедури віднесення до об'єктів підвищеної небезпеки (ОПН);
- передачі функцій із забезпечення безпеки і захисту населення за межами ОПО на місцеві органи виконавчої влади;
- визначення відповідального органу, який буде розпорядником інформації про ОПО і займатиметься передачею і отриманням інформації про об'єкти підвищеної небезпеки серед держав-членів ЄС;
- вдосконалення координації між відповідальними органами;
- зобов'язати суб'єктів господарювання самостійно припиняти діяльність виробництва (експлуатацію обладнання), на якому сталася аварія;
- скасування декларації безпеки на ОПО з заміною її на звіт про заходи безпеки на об'єктах підвищеної небезпеки, який готується за спрощеною процедурою, і забезпечення доступу до нього;
- удосконалення процедури надання інформації після нещасного випадку на ОПО;
Крім того, повідомлялося, що документ пропонує такі зміни:
- визначення нових термінів, відповідно до прийнятих в Україні термінами і з урахуванням вимог Директиви Севезо III, серед яких: "об'єкт підвищеної небезпеки" (СПО), "оператор", "ризик", "відновлення показників безпеки джерела небезпеки – приведення джерела небезпеки, на якому сталася аварія, в робочий стан ";
- упорядкування процедури віднесення об'єктів до об'єктів підвищеної небезпеки (ОПН). За результатами ідентифікації ОПН встановлюється 1, 2 або 3 клас небезпеки;
- передача функцій із забезпечення безпеки і захисту населення за межами ОПО на місцеві органи виконавчої влади;
- забезпечення пристрою автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення тільки на ОПО 1 і 2 класу, на ОПО 3 класу пристрою таких систем не передбачено;
- визначення відповідального органу, який буде розпорядником інформації про ОПО і буде займатися передачею і отриманням інформації про об'єкти підвищеної небезпеки серед держав-членів ЄС;
- зобов'язати суб'єктів господарювання самостійно припиняти діяльність виробництва (експлуатацію обладнання), на якому сталася аварія;
- скасування декларації безпеки на ОПО з заміною її на звіт про заходи безпеки на ОПО, який готується за спрощеною процедурою, і забезпечення доступу до нього;
- вдосконалення координації між відповідальними органами;
- гармонізацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу в сфері безпеки ОПН; не поширюється на об'єкти поводження з відходами; обладнання, установки, виробництва з наявністю на них тільки джерел іонізуючого випромінювання; авіаційні, автомобільні, водні, залізничні транспортні засоби, які здійснюють перевезення небезпечних речовин за межами об'єкта; об'єкти розвідки, видобутку та розробки корисних копалин, включаючи розвідку та розробку морського дна, на яких небезпечні речовини не підняті на поверхню і знаходяться в звичайному середовищі, в тому числі вуглеводні;
- визначає, що проведення заходів державного нагляду (контролю) про діяльність ОПО 1 класу повинні здійснюватися не рідше одного разу на рік, а по діяльності ОПО підвищеної небезпеки 2 і 3 класу, здійснюватися не рідше одного разу на два роки;
- визначення повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту та виконує функції компетентного органу в сфері діяльності, пов'язаної з ОПО.
Раніше, в березні 2021 року, ЕкоПолітика писала про те, що законопроєкт №4407 прийняли в першому читанні. За словами голови екологічного комітету парламенту Олега Бондаренка, цей закон сприятиме підвищенню ефективності державного регулювання у сфері діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаній з об'єктами підвищеної небезпеки, і зниженню рівня ризику виникнення великих аварій на ОП.