“На берегах свідомості”: на виставці 3D-картин з пластику обговорювали, як врятувати київські водойми

“На берегах свідомості”: на виставці 3D-картин з пластику обговорювали, як врятувати київські водойми

Фахові екологи та екоактивісти, небайдужі кияни переймаються станом Дніпра та інших столичних водойм

6 липня у Києві в Музеї Історії Туалету стартувала виставка картин художника Дмитра Ульянова, виготовлених із пластику, зібраного на берегах київських водойм. Роботи художника покликані привернути увагу громадськості до проблеми забруднення навколишнього середовища.

На відкритті заходу “На берегах свідомості” автор робіт розповів, що з дитинства цікавився історією малих річок Києва – Совки, Либеді, Сирця, озера Тяглого та багатьох інших. Ідея малювати пластиком замість звичних для нього олійних фарб з'явилася кілька років тому – після того, як митець побачив, наскільки засміченими є береги водойм.

“Ще у радянські часи були проблеми з екологією – наприклад, у водойми зливали нафтопродукти: бензин з СТО, з підприємств. Пізніше набрала обертів пробема пластику, і я вирішив з цим боротися. Спочатку ми збирали пластикове сміття, вивозили, утилізовували його, частково використовували для інсталяцій. Згодом з'явилася ідея малювати картини”, – зазначив Ульянов.

Роботи за типом належать до рельєфних картин. На них зазвичай зображені пейзажі – місця, де пластик був зібраний. Серед матеріалів, які художник використовує в роботі — пластикові пляшки, плівка, будівельне сміття, товари автопрому, деталі комп'ютерів, пластикові кришечки від кави, соломинки для напоїв.

За словами автора, на одне зображення зазвичай йде від 1 до 5 кг пластику, який він збирає сам чи з допомогою волонтерів. Технологію митець розробляв впродовж 7 років і наразі тримає її в таємниці. Каже, що вона відрізняється від популярної в світі техніки, коли пластик викладають на полотні, а потім обпалюють: таким чином матеріал плавиться, утворюючи зображення.

“Моя техніка називається “пластолія” (рос. “пластмасло” – прим. ЕкоПолітики). Пластик добавляє рельєфу, а картини є настільки ж живописними, як і ті, що виконані в олійній техніці”, – наголосив художник.

Щодо несподіваних знахідок, Ульянов зазначає, що люди викидають багато пластикових іграшок. Митець зібрав з них цілу колекцію – усе знайдене біля київських водойм. В майбутньому він планує зробити окремий цикл робіт з дитячих іграшок.

За словами тренерки проєктів з екології, викладачки Київського університету ім. Грінченка, активістки екоклубу “Зелена хвиля” Ірини Санковської, такі заходи є вкрай важливими для нашого суспільства.

"У Києві нараховують близько 400 водних об'єктів, з яких 230 – озера. Сюди включають і струмки теж. Що стосується малих річок, то, за офіційними джерелами, їх 12, але загалом фахівці виділяють близько 100. Наразі жоден водний об'єкт не можна назвати чистим. На жаль, вони всі більшою чи меншою мірою забруднені. Середній показник забруднення сягає 60-70%”, – розповіла під час виступу екологиня.

Санковська наголосила, що особливу увагу в питанні охорони довкілля потрібно приділяти дітям та молоді – змалку розповідати про те, як зберігати природу чистою, бережно ставитися до ресурсів, інформувати щодо проблем екології, зміни клімату тощо. Крім того, екологиня презентувала видання, які можуть ознайомити небайдужих з актуальними проблемами довкілля у столиці – “Екологічний календар”, “Екологічний атлас Києва”, “Екологічний атлас маленького киянина”. Вони містять інформацію про те, як кожен киянин може мінімізувати негативний вплив на довкілля та докласти зусиль для збереження природи.

Під час дискусії присутні згадали про катастрофічний стан головної ріки України – Дніпра.

“Дніпро в межах Києва фактично перетворився на замкнену систему озер зі слабкою течією – вода рухається мало, або не рухається взагалі. Ситуація погіршується і через каскад водосховищ, яких на Дніпрі є 6”, – зазначила Санковська, додавши, що річка протікає через три країни – Росію, Білорусь та Україну, і на українській території розташована лише половина її протяжності.

“Коли Дніпро котить свої води до Києва, він вже є досить забрудненим. За даними фахівців, води Дніпра містять велику кількість антибіотиків і насичені скидами. Велике значення матиме переоснащення Бортницької станції аерації, адже це значно поліпшить якість води, яка буде плисти вниз за течією нижче Києва. Столиця додає надзвичайно велику кількість забруднення”, – резюмувала експертка.

Фахівчиня з охорони водних ресурсів, працівниця КП “Плесо” Мар'яна Гінзула розповіла, що наразі організація опікується 115 водними об'єктами на території Києва, хоча офіційно підприємству повинні були передати 430. За її словами, повномасштабного аудиту водних ресурсів ніхто не проводив.

“Станом на сьогодні в нас немає точного числа, скільки водних об'єктів розташовано на території міста Києва. Це число варіюється – від 410 до 1020. Проблема є наслідком того, що не був проведений аудит водних ресурсів міста Києва. В нас немає інвентаризації водних об'єктів, а паспортизація була проведена частково”, – розповіла Гінзула.

Екологиня зазначила, що, окрім сміття та промислових скидів, київські водойми потерпають від надлишкових витрат води з боку населення.

“Українці дуже розкішно витрачають воду. В Києві фіксують одну з найбільших витрат води у розрахунку на одну особу – в середньому на кожного киянина припадає по 665 літрів на добу. В країнах Європи цей показник становить 200-300 літрів. Було б чудово, якби води було достатньо для всіх, але насправді це не так. У списку зі 152 країн світу, які входять до переліку ВООЗ, Україна посідає 111 місце за водозабезпеченням. Це, можна сказати, в кінці колони, проте ставлення до ресурсу таке, наче ми добре забезбечені”, – наголосила експертка, додавши, що понад 10% домогосподарств світу користуються привізною водою, а за таких умов неможливо забезпечити її належну якість.

За прогнозами експертів, зміна клімату лише погіршуватиме ситуацію із забезпеченням водою.

“Можливо цей факт стане для вас новиною, але навіть у Києві є 346 неканалізованих вулиць. І це велика проблема, адже септики, які ми знаємо, використовують не всі приватні домогосподарства, а речовини потрапляють до загальних джерел водопостачання, з яких в подальшому вже п'ють всі. І з цим потрібно працювати, це питання просвіти та інформкампаній. І водночас питання приватної культури”, – додала Гінзула.

Вона зазначила, що кожна людина може зробити свій внесок у збереження водних ресурсів – закрити кран під час чищення зубів, встановити роздільний злив на бачок унітазу.

“Не думайте, що ці питання не стосуються вас особисто, бо ви живете в певних умовах. Ні, це питання загальні. Задумайтесь над цим. Бо це розкіш: відкрити кран, а вода тече. І кожен з нас несе відповідальність за ситуацію”, – резюмувала експертка.

Раніше ЕкоПолітика анонсувала відкриття виставки 3D-картин із пластикових відходів, зібраних на берегах київських річок. Відвідати її можна буде до 6 жовтня за адресою м. Київ, вул. Рибальська, 22. Вхід безкоштовний.

Читайте також
Миш’як, свинець, цинк: що ще знайшли вчені на дні колишнього Каховського водосховища
Миш’як, свинець, цинк: що ще знайшли вчені на дні колишнього Каховського водосховища

Токсичне забруднення мулів, які накопичилися на дні штучної водойми, створює серйозну екологічну проблему

Що варто робити восени для збереження водойм чистими: фахівці розповіли
Що варто робити восени для збереження водойм чистими: фахівці розповіли

Осінь – вдалий час для того, щоб звернути увагу на стан річок та озер

Українцям пояснили, чому так сильно обмілів Дністер
Українцям пояснили, чому так сильно обмілів Дністер

Припущення, які робили у соцмережах, дійсно є серед причин екологічного лиха