Протягом останнього десятиліття в Україні розмиваються межі пір року, – екологиня

Протягом останнього десятиліття в Україні розмиваються межі пір року, – екологиня Shutterstock

Зоряна Бердник

Людмила Циганок зазначила, що раніше пори року в Україні були чітко розділеними

Зміни клімату в Україні за останні десять років стали значно помітнішими. Зокрема, вони призвели до розмивання меж пір року.

Про це розповіла екологиня Людмила Циганок у коментарі "Суспільному". За її словами, однією з головних причин кліматичних змін є неконтрольований викид парникових газів.

"Весна цього року має низьку середньодобову температуру, але не є аномальною. Раніше пори року в Україні були чітко розділені. Та протягом останнього десятиліття їх межі розмиваються. Осінь приходить пізно. Снігу в грудні найчастіше немає. А весна теж запізнюється. Одна з причин швидких кліматичних змін – неконтрольований викид парникових газів. А це впливає на загальносвітове зростання температури", – пояснила експертка.

Водночас екологиня наголосила, що наслідком зміни клімату є зменшення площі лісів в Україні, що може призвести до дефіциту води.

Нагадаємо, що саме дефіцит води американське видання The New York Times назвало головним ризиком для України внаслідок кліматичних змін.

"Інший фактор — знищення рослинності та зменшення біорізноманіття, — продовжила Циганок. — Ми бачимо, як Україна стрімко втрачає ліс. Ми знаємо, що ліс має здатність акумулювати викиди та дещо пригальмовувати зміни клімату. Ми повністю безгосподарно витрачаємо воду. Вода — це також чинник, який впливає не стільки на зміну клімату, скільки на адаптацію таких змін. Якщо буде змінюватись температура на планеті, то води буде все менше".

Як зауважила дослідниця, усі ці процеси прямо позначаться на економіці України, насамперед – на сільському господарстві.

“Найбільше на господарську діяльність впливає стан клімату. Наприклад, зменшення водності. Посуха призводить до значних економічних втрат. Зменшення родючості ґрунту. Втрачається гумус, а це означає, що аграрії недозберуть врожай. Недоотримають прибутку”, — резюмувала екологиня.

Зазначимо, що 15 травня щороку світ  відзначає важливу екологічну подію – Міжнародний день захисту клімату. Дату встановила Організація Об’єднаних Націй.

Метою Дня захисту клімату є привернення уваги людства до проблеми погіршення кліматичного стану, пошук методів усунення загрози шляхом підвищення поінформованості кожного жителя планети.

Головним чинником, що призводить до катастрофічних змін клімату, є збільшення парникових газів в атмосфері. Унаслідок ПГ відбуваються глобальне потепління, погодні стрибки, катаклізми тощо.

Уперше виклики, які загрожують кліматичним умовам на нашій планеті, обговорили на Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро, організованому ООН у 1992 році. Тоді представники понад 180 країн світу підписали Рамкову Конвенцію ООН щодо зміни клімату, згідно з якою реалізуються проєкти для зниження викидів парникових газів.

Читайте також
Хвилі спеки посилюють забруднення повітря. Як це впливає на здоров’я
Хвилі спеки посилюють забруднення повітря. Як це впливає на здоров’я

Тривале поєднання викидів зі спекою може спричинити хронічні захворювання та навіть передчасну смерть

Верховна Рада нарешті оприлюднила текст закону № 15386 щодо створення НСТВ
Верховна Рада нарешті оприлюднила текст закону № 15386 щодо створення НСТВ

Документ без обговорень зі стейкхолдерами вже відправили на розгляд екокомітету

Ціль — 1 млн тонн біоетанолу щороку: Мінекономіки підтримає регуляторні зміни
Ціль — 1 млн тонн біоетанолу щороку: Мінекономіки підтримає регуляторні зміни

Зараз галузь уже дає до 200 тис. тонн речовини, хоч і має виробничі потужності для дворазового збільшення обсягів

Чого очікувати від перегляду EU ETS: від бонусних квот до обмеження скорочення викидів
Чого очікувати від перегляду EU ETS: від бонусних квот до обмеження скорочення викидів

Вже з 2027 року на ринок можуть виставити 400 млн додаткових безкоштовних дозволів на викиди