Відновлення земель як пріоритет держави: позиція України на конференції UNCCD

Відновлення земель як пріоритет держави: позиція України на конференції UNCCD Shutterstock
Марія Семенова

Країна працює над тим, щоб українські проєкти були включені до плану Глобального екологічного фонду

Українська делегація взяла участь у сесії конференції Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD COP17), яка відбулася в Монголії. Держава використала цю можливість, щоби привернути увагу до масштабу впливу війни на довкілля, зокрема на ґрунти й землі, а також для старту перемовин щодо залучення фінансування реалізації проєктів з ековідновлення.

Про це повідомили в Міністерстві економіки та довкілля.

Від деградації до відновлення

Національна заява України містила свідчення про колосальний масштаб впливу бойових дій на довкілля. Так, делегати повідомили про деградацію ґрунтів і земель, пожежі, мінування, а також значне забруднення.

Окремим ризиком є пошкодження водної інфраструктури, яке в довгостроковій перспективі загрожує відновленню територій.

Позиція України — відновлення земель має стати частиною відновлення держави. І в цих процесах країна планує орієнтуватися водночас і на цілі UNCCD, Паризької угоди, Конвенції про біологічне різноманіття та Порядку денного сталого розвитку до 2030 року. Серед складників відновлення, окрім безпосередньо відродження ґрунтів, вод та екосистем — науково обґрунтовані рішення, моніторинг і гуманітарне розмінування.

Пошук ресурсів для країни

Делегати з України зустрілися із представниками Глобального екологічного фонду (GEF). Україна прагне, щоби фонд долучився до фінансування проєктів із посухостійкості та відновлення земель.

"Ця робота має продовжитися підготовкою якісних проєктних пропозицій, здатних залучати міжнародні ресурси для природоохоронного та відновлювального порядку денного України", — наголосили в Мінекономіки.

Продовження роботи в UNCCD

Окрему увагу українська делегація приділила роботі в регіональній групі Центральної та Східної Європи. Україна наполягала на тому, що претенденти від регіону до керівних і консультативних структур Конвенції повинні мати належну підтримку та довіру з боку інших держав групи. У межах цієї позиції українська сторона офіційно виступила проти висунення російської федерації до складу Бюро Комітету з питань науки і техніки.

Загальні підсумки

За підсумками конференції було подовжено мандат Міжурядової робочої групи з майбутньої Стратегічної рамки Конвенції на 2026–2028 роки. Ця група має сформувати цілі та пріоритети UNCCD на період після 2030 року.

Та не всі переговори мали успішний результат. Посуху все ж було визнано окремим пунктом порядку денного для всіх наступних конференцій, однак держави не змогли домовитися щодо міжнародного інструменту для боротьби з нею.

Так само не було досягнуто консенсусу стосовно частини питань, тож їхній розгляд перенесли на СОР18, яка відбудеться в Єгипті у 2028 році.

ЕкоПолітика раніше повідомляла, що півдню України загрожує опустелювання. Це пов’язано зі зміною клімату, вирубкою лісосмуг і безвідповідальним використанням природних ресурсів.

Окремим чинником небезпеки є зменшення водності річок та озер. Так, через це загроза актуальна для гирла Дунаю в Одеській області. Загалом же в Україні за 30 років зникли або були значно фрагментовані 30% річок.

Читайте також
В Україні хочуть змінити Стратегію державної екополітики з огляду на реалії війни
В Україні хочуть змінити Стратегію державної екополітики з огляду на реалії війни

Також у документі передбачена підготовка до стихійних лих, спричинених зміною клімату

Біля заповідника на Одещині через вибухи загинули птахи: як війна загрожує птаству
Біля заповідника на Одещині через вибухи загинули птахи: як війна загрожує птаству

Будова тіла птахів робить їх вкрай чутливими до баротравм – судини й серце просто не витримають перепаду тиску

Україна на COP31: обговорення НСТВ та відкриття українського павільйону
Україна на COP31: обговорення НСТВ та відкриття українського павільйону

На експертний розгляд Єврокомісії передали законопроєкт щодо системи торгівлі викидами. Який саме – невідомо

Майже 10% об’єктів водопостачання України не відповідають санітарним вимогам
Майже 10% об’єктів водопостачання України не відповідають санітарним вимогам

Серед нецентралізованих джерел у кожному п’ятому вміст нітратів не відповідає нормі