Послаблення EU ETS: у ЄС шукають компроміс між конкурентоспроможністю та кліматичними цілями

Послаблення EU ETS: у ЄС шукають компроміс між конкурентоспроможністю та кліматичними цілями shutterstock.com
Ганна Велика

Голосування за реформу має відбутися в Європарламенті вже у грудні

У Європейському Союзі знову пожвавішали дискусії щодо перегляду правил системи торгівлі викидами EU ETS, ініційованого Єврокомісією у липні під тиском промисловості. Питання конкурентоспроможності набуває дедалі більшого впливу на кліматичну політику. 

ЕкоПолітика зібрала дайджест останніх новин та тенденцій щодо трансформації європейської системи торгівлі квотами на викиди. Які сили протистоять у боротьбі за її послаблення та наскільки суттєвими можуть стати зміни, розповідаємо у матеріалі.

Більше безкоштовних квот для промисловості

12 листопада Рада ЄС та Європейський парламент досягли попередньої домовленості про збільшення безкоштовного розподілу квот для енергоємних галузей промисловості на період 2026–2030 років. Загальний обсяг підтримки становитиме близько 121 млн квот.

Домовленість стосується підприємств енергоємних секторів, які перебувають під ризиком витоку вуглецю. Це, зокрема, виробники хімічної продукції, паперу, скла, кераміки та харчових продуктів.

За основу взяли пропозицію Європейської комісії, яка передбачала надання близько 88 млн квот. До цього обсягу додали ще 28 млн квот, які раніше не розподілили через невиконання окремими підприємствами вимог щодо енергоаудитів або планів кліматичної нейтральності. Ще 5 млн квот зарезервували для цільової підтримки галузей, найбільш вразливих до ризику перенесення виробництва за межі ЄС.

Невикористані квоти з останнього резерву спрямують на підтримку інвестицій через Фонд модернізації та інноваційні проєкти в межах Інноваційного фонду.

У Раді ЄС пояснюють рішення необхідністю захистити європейських виробників від так званого витоку вуглецю — перенесення виробництва до країн із менш жорсткими кліматичними вимогами. Водночас домовленість ще має пройти офіційне затвердження Радою ЄС та Європарламентом.

Ірландія пропонує сповільнити скорочення безкоштовних квот

Про ще один крок до пом'якшення правил ETS стало відомо 15 листопада. За інформацією Reuters, Ірландія, яка зараз головує у Раді ЄС, запропонувала зміни, що можуть уповільнити поступове скасування безкоштовних квот для промисловості та звільнять менші об’єкти від нових вимог щодо декарбонізації.

  1. Одна з головних пропозицій у ньому стосується методики розрахунку промислових показників ефективності, від яких залежить кількість безкоштовних квот. Згідно з текстом, еталонні показники базуватимуться на найефективніших установках, що забезпечують 10 % обсягу виробництва сектору, замість нинішнього методу, заснованого на 10 % найефективніших установок. Галузеві об’єднання стверджують, що наявний метод дозволяє невеликій кількості винятково ефективних підприємств непропорційно впливати на еталонний показник.
  2. Також замість перегляду еталонних показників раз на п'ять років пропонують оновлювати їх щороку. Так скорочення обсягу безкоштовних квот буде більш поступовим.
  3. Інші пропозиції передбачають звільнення невеликих установок, які отримували менше ніж 5000 безкоштовних квот за попередній період, від обов'язку подавати інвестиційні плани декарбонізації для отримання права на безкоштовні квоти. 
  4. Для великих підприємств пропонують дозволити отримувати останні 20 % безкоштовних квот одразу після початку будівництва об'єкта декарбонізації, а не після завершення проєкту.
  5. Компаніям можуть дозволити об'єднувати інвестиції в декарбонізацію в межах промислових кластерів і виробничих ланцюгів.

Країни ЄС мають обговорити ці пропозиції у середу, 18 листопада. Ірландське головування прагне досягти домовленості щодо перегляду ETS на грудневому засіданні Ради ЄС з питань довкілля.

Не всі підтримують послаблення кліматичних вимог

На тлі дискусій про підтримку промисловості частина європейського бізнесу та громадських організацій виступає за збереження амбітних кліматичних цілей.

17 листопада 8 хімічних компаній, галузева асоціація та 10 організацій громадянського суспільства опублікували спільне звернення із закликом не послаблювати EU ETS. Серед їхніх вимог — зберегти заплановане поступове скасування безкоштовних квот для продукції, охопленої механізмом CBAM, та посилити зв'язок між отриманням безкоштовних квот і реальними інвестиціями в декарбонізацію.

Підписанти також закликають спрямовувати доходи від торгівлі квотами на розвиток чистішого промислового виробництва та стимулювати попит на продукцію з низьким рівнем викидів.

Проти послаблення системи виступив і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. У своєму листі він закликав Брюссель твердо стояти на позиції щодо реформ ринку викидів ЄС і відхилити подальші зміни до його другої фази. На думку німецького топпосадовця, проблеми конкурентоспроможності промисловості варто розв'язувати, зокрема, через підтримку зниження вартості електроенергії, а не через послаблення самої системи торгівлі викидами.

Питання конкурентоспроможності та "зеленого" переходу німецькі промисловці підіймали 16 листопада на Національному сталевому саміті Німеччини 2026. Вони наголосили на необхідності захисту європейських виробників та попередженню витоку вуглецю. Федеральна міністерка економіки Катерина Райхе натомість заявила, що федеральний уряд та федеральні землі виділяють близько €6 млрд на підтримку технологічної трансформації основних центрів виробництва сталі.

Як реагує вуглецевий ринок

Домовленість щодо додаткових безкоштовних квот уже позначилася на настроях учасників ринку. За даними SEE Energy News, після оголошення угоди ціна грудневих ф'ючерсів на квоти EU ETS знизилася на 2,5 % — до €88,15 за тонну CO₂.

Це свідчить про те, що збільшення пропозиції безкоштовних квот ринок сприймає як один із факторів тиску на вартість вуглецю. Водночас на ціни впливають й інші чинники, зокрема ситуація на енергетичних ринках.

Що далі?

Наразі ЄС намагається знайти баланс між захистом промисловості від високих витрат і виконанням кліматичних зобов'язань. Однак збільшення безкоштовного розподілу квот, повільніше скорочення їх кількості та послаблення вимог до підприємств можуть зменшити фінансові стимули для прискорення декарбонізації.

Найближчими важливими етапами стануть обговорення пропозицій ірландського головування 18 листопада та грудневі переговори щодо перегляду ETS. Від їхніх результатів залежатиме, наскільки суттєво зміняться правила європейського вуглецевого ринку.

Нагадаємо, на початку листопада понад 100 європейських бізнесів у колективному листі попередили про ризики закриття підприємств внаслідок реформи системи торгівлі викидами EU ETS. Раніше, у жовтні, Рада ЄС і Європарламент попередньо домовилися підвищити кількість резервних квот європейського ринку торгівлі викидами на 75%.

Читайте також
У ЄС утворилося 2,3 млн тонн текстильних відходів лише за рік — Євростат
У ЄС утворилося 2,3 млн тонн текстильних відходів лише за рік — Євростат

У лідерах як за утворенням, так і за переробкою текстилю – Італія

Енергія з надр Землі: ЄС на COP31 підтримав глобальну ціль на 2050 рік
Енергія з надр Землі: ЄС на COP31 підтримав глобальну ціль на 2050 рік

У Союзі цей тип енергії вважають надійним та екологічно чистим

Тотальна електрифікація: ЄС погоджується з новою метою COP31, але багато країн вагаються
Тотальна електрифікація: ЄС погоджується з новою метою COP31, але багато країн вагаються

Актуальну частку у 20% пропонують підняти до 35% вже до 2035 року

Рада ЄС хоче дати нафтогазовим імпортерам рік відстрочки у звітування про викиди метану
Рада ЄС хоче дати нафтогазовим імпортерам рік відстрочки у звітування про викиди метану

Метан є другим за руйнівною силою парниковим газом, однак енергетичні ризики переважають екологічні наміри Союзу