З 9 до 20 листопада в турецькій Анталії відбудеться Конференція ООН з питань клімату СОР31. Україна планує активну роботу — привернути увагу до впливу війни на довкілля, залучити інвестиції для декарбонізації і довести, що й надалі послідовно рухається до мети — досягннення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Про це розповідає ЕкоПолітика з посиланням на виступи топчиновників на "Pre-COP31: Кліматична політика України — рішення для стійкості країни в умовах глобальних викликів"
Захід провели задля фіналізації програми на СОР31. Стало відомо, що у 2026-му Україна проведе найбільшу кількість заходів на конференції за останні п’ять років — понад 70.
Завдання для СОР31
За словами міністра економіки та довкілля Олександра Кравченка, перед Україною на СОР31 стоять три завдання:
- Відстояти повагу до територіальної цілісності України, адже рф досі додає до своєї кліматичної звітності дані з тимчасово окупованих територій. Це є одним зі складників легалізації окупації з боку ворога. Тож Україна наполягатиме на тому, щоб у міжнародних документах не було цієї легітимізації, зокрема в розрізі клімату
- Продовжити роботу над залученням інвестицій. Кравченко зазначив, що механізми за статтею 6 Паризької кліматичної угоди повинні працювати і для України, надто з урахуванням воєнних ризиків.
- Зберегти й посилити міжнародну експертно-технічну підтримку.
"Я вважаю, що Україна багато в чому є флагманським майданчиком. І ті уроки, які ми зараз тут проходимо, можуть бути релевантними й для світу загалом."
Вплив війни та зелена відбудова
Однак Україна не збирається обмежуватися лише вищезазначеними темами. За словами заступника міністра економіки та довкілля Олександра Краснолуцького, підійматимуть і теми продовольчої безпеки, "зеленої" енергетики, декарбонізації, пом’якшень для України. Однак наскрізною залишиться тема війни та її вплив на екологію.
Вибухи ракет, горіння лісів і нафтобаз вже спричинили викиди понад 31 млн тонн СО2, що зіставно з річними викидами деяких європейських країн. Яких би зусилля не докладала Україна до декарбонізації, вплив війни до настання стабільного миру нікуди не зникне.
Також Україна згадає про Чорне море. Через дії ворога науковці постійно фіксують загибель морських екосистем, що впливає на весь чорноморський регіон.
Міністр Олександр Кравченко відзначив і руйнування енергосистеми, й те, як реагує на це Україна — відбудовою за принципами розподіленої генерації, з розгортанням систем відновлюваної генерації і збереження енергії
"Така система не тільки стійкіша до атак і посилює енергостійкість України. Водночас вона створює додаткові економічні стимули для України, проте має менший вплив на клімат. Саме тому ми вважаємо, що зелена відбудова для України — питання як кліматичної, так і економічної політики, а також дуже важлива проблема національної безпеки".
Презентація досягнень
Одначе представники влади наголошують, що хочуть презентувати не лише проблеми. Але й досягнення у формуванні кліматичної політики
Голова природоохоронного комітету парламенту Олег Бондаренко вважає саме таким затвердження довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку. Уряд має затвердити стратегію адаптації до змін клімату та секторальні стратегії. Також він згадав про те, як Україна готується до впровадження власної системи торгівлі викидами і висловив сподівання, що відповідний закон ухвалять вже невдовзі.
"Ми маємо продемонструвати, що віддані своїм зобов’язанням стосовно досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Це закріплено в нашому законі про кліматичну політику", — додав Олександр Краснолуцький.
Нагадаємо, в Україні наразі є чотири альтернативні законопроєкти щодо НСТВ — один міністерський, який зник із сайту, та три депутатські. Докладний аналіз їхніх основних положень і відмінностей шукайте в матеріалі від ЕкоПолітики.
