Міністерство економіки та довкілля має активізувати співпрацю з Єврокомісією і державами ЄС, щоб Україна нарешті мала спеціальні умови застосування механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM).
Із таким закликом до відомства звернулася Європейська Бізнес Асоціація.
Колосальні втрати держави та тиск на бізнес
Дані GMK Center свідчать, що у період з 2026-го по 2030 рік втрати українського експорту через вплив механізму можуть "підстрибнути" з $372 млн до $1,754 млрд.
Втрати ВВП України будуть у рази вищими. Їхній потенційний обсяг до 2030 року може сягнути $7,248 млрд.
Водночас зі зростанням вартості СВАМ-сертифікатів зросте й навантаження на бізнес. А ціна не є стабільною — у ІІІ кварталі вона становила €82,32, що на 10% більше, ніж у ІІ кварталі.
Сфера дії механізму також не є константою — до переліку продукції, на яку накладатиметься вуглецеве "мито", можуть увійти сотні похідних товарів із високим вмістом сталі й алюмінію.
Ключові напрями роботи
У своєму зверненні EBA закликає Мінекономіки зосередитися на двох векторах роботи:
Стратегічний. Ідеться про розроблення спеціального режиму застосування для України, що передбачено у Регламенті (ЄС) 2023/956. Він відрізняється для двох періодів:
- під час дії воєнного стану — відтермінування сплати за вбудовані викиди під час імпорту до ЄС. Подальше погашення фінансових зобов’язань по СВАМ має відбуватися через верифіковані проєкти декарбонізації та екологічної модернізації;
- від завершення воєнного стану до інтеграції з європейською системою торгівлі викидами (EU ETS) надходження по СВАМ слід накопичувати в спеціальному фонді. Його кошти мають стати ресурсом для фінансування декарбонізаційних проєктів.
ЕВА пропонує запровадити регулярні спільні консультації між бізнесом і Мінекономіки. На думку бізнес-спільноти, це допоможе спільно сформувати пропозиції для переговорної позиції України.
Практичний передбачає такі заходи:
- перегляд дефолтних показників викидів для української металургійної і цементної продукції;
- розроблення механізмів підтвердження фактичних викидів в умовах воєнного часу;
- звільнення українського цементу та цементного клінкеру від урахування непрямих викидів.
"Такий підхід дасть змогу мінімізувати негативний вплив CBAM на українську промисловість, зберегти експортні можливості й інвестиційний потенціал підприємств і водночас забезпечити умови для декарбонізації та поступової інтеграції України до європейської кліматичної системи", — наголосили в Асоціації.
