Під час розроблення законопроєкту проведено оцінку можливого впливу системи торгівлі викидами на суб'єктів господарювання. Зокрема у проєкті закону № 15386-1 підходи до визначення вартості квот формувалися з урахуванням принципу рівнозначного навантаження на українські підприємства порівняно з установками, що функціонують у межах СТВ ЄС. Водночас під час підготування законопроєкту також враховано особливості поточного стану економіки України та додаткове навантаження на бізнес, спричинене воєнною агресією та її наслідками.

Фінансування "зеленої" модернізації підприємств може здійснюватися з різних джерел: власним коштом підприємств, завдяки банківському кредитуванню, з грантів і програм міжнародної фінансової допомоги, коштів міжнародних фінансових організацій та інших доступних інструментів.

Тобто, НСТВ не замінює наявні джерела фінансування, а доповнює їх, створюючи додаткові можливості для залучення інвестицій у "зелену" модернізацію українських підприємств.

Де варто акумулювати доходи НСТВ

Наша пропозиція у проєкті закону № 15386-1 створити окремий цільовий фонд не має на меті створення додаткової державної інституції. Її мета — забезпечити спеціалізований механізм управління доходами НСТВ, який гарантуватиме їх цільове, прозоре й результативне використання на декарбонізацію згідно з підходами СТВ ЄС.

Відповідно до статті 10(3) Директиви 2003/87/ЄС, доходи від аукціонів квот мають спрямовуватися, зокрема, на скорочення викидів, розвиток ВДЕ, енергоефективність, декарбонізацію промисловості й транспорту та інноваційні технології. Тому механізм управління цими коштами повинен забезпечувати їхню простежуваність і використання саме на цілі, пов’язані з кліматичним переходом.

Передання доходів НСТВ до чинного Фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації без створення спеціальних правил не дає автоматично таких гарантій. Цей фонд створювався для інших цілей та за іншою моделлю, тоді як доходи НСТВ потребують спеціальних критеріїв відбору, процедур оцінювання й контролю, адаптованих до логіки вуглецевого ринку.

Такий підхід відповідає статтям 10а(8) та 10d Директиви, які передбачають Інноваційний і Модернізаційний фонди як спеціалізовані інструменти підтримки декарбонізації. DG CLIMA також наголошував на необхідності прозорого врядування, незалежного оцінювання проєктів, підзвітності та належних гарантій запобігання конфлікту інтересів у перехідній національній моделі.

Отже, питання полягає не у створенні "ще одного фонду", а у виборі належного механізму управління доходами НСТВ. Окремий цільовий фонд дає змогу закріпити спеціальні правила використання коштів, критерії відбору проєктів та гарантії прозорості й незалежності, водночас сформувавши перехідну модель, сумісну з подальшою інтеграцією України до СТВ ЄС.

Яка тривалість фаз запровадження української системи торгівлі квотами буде оптимальною

На нашу думку, строки фаз НСТВ мають визначатися з урахуванням дії воєнного стану, темпів економічного відновлення, готовності державної інфраструктури та перспектив інтеграції України до СТВ ЄС, а не лише фіксованими календарними датами.

Законопроєкт № 15386-1 передбачає початок першої фази з 1 січня 2028 року відповідно до Плану заходів, затвердженого розпорядженням КМУ від 21.02.2025 № 146-р. Водночас перехід до другої фази можливий не раніше ніж за три роки після припинення або скасування воєнного стану. Такий підхід дає змогу використати першу фазу для накопичення надійних верифікованих даних, тестування процедур, розвитку реєстру та інституційної спроможності, а також підготовки підприємств до повноцінного вуглецевого ціноутворення. На першій фазі сукупне обмеження викидів не застосовується.

Водночас трирічний строк є мінімальним, а не автоматичною датою переходу. Рішення про початок другої фази слід ухвалювати з огляду на фактичну готовність системи та підприємств. Це допоможе уникнути ситуації, коли повноцінне функціонування НСТВ розпочинається за відсутності достатніх даних або належної інфраструктури.

Одначе недоцільно наперед встановлювати фіксовану дату завершення другої фази. Такий підхід створює штучну часову межу для системи, тоді як строки її функціонування мають залежати від процесу європейської інтеграції України. Законопроєкт № 15386-1 передбачає функціонування другої фази до інтеграції України до СТВ ЄС, що даэ змогу уникнути передчасного припинення національної системи або необхідності встановлення нової календарної дати.

Саме така конструкція відповідає логіці поступового наближення до СТВ ЄС: друга фаза забезпечує повноцінне функціонування національної системи до моменту її інтеграції в європейську систему, а не припиняється автоматично у визначену календарну дату. За підходом DG CLIMA, подальша інтеграція України в систему торгівлі викидами має розглядатися не як окрема "третя фаза" НСТВ, а як перехід до функціонування в межах СТВ ЄС.