Цього літа Європа зіткнулася з рекордним обмілінням водойм. На жаль, Україна не стала винятком. Мінекономіки вже оголошувало про екстрені заходи, як-от примусове наповнення придунайських озер на Одещині та обмеження спеціального водокористування у різних регіонах. Найбільше проблема відчутна на півдні та сході країни. Найвразливішим до змін є сільське господарство, проте проблема вже стосується водопостачання для потреб населення.
ЕкоПолітика зібрала прогнози та пояснення експертів щодо водної кризи.
Проблема назрівала десятиліттями
Лише впродовж останніх 30 років в Україні зникли або ж були фрагментовані близько 20 тис. річок. І це тоді як їхня загальна кількість налічувала 62 тис. Отже, втрати сягають майже 30%.
"Якісь річки зникли назавжди, їх просто немає. Якісь річки фрагментовані: течія десь переривається, десь знову відновлюється. Якісь річки просто загнали в канал. Найтрагічнішим прикладом такого поводження є наша унікальна історична річка Либідь у Києві. Вона переважно каналізована, тече по трубі, й ніхто навіть не знає, де ця чудова історична річка була та який раніше вигляд мала", — повідомила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко в етері Радіо Хартія.
Комбінація факторів
Наближення водної катастрофи стало можливим "завдяки" кільком чинникам. Фундаментальною ж стала зміна клімату. Як розповів метеоролог Віталій Шпиг в інтерв’ю виданню "Телеграф", швидке потепління призводить до посиленого випаровування. А в Україні темпи зростання температур найвищі у Європі.
Тож проблему обміління озер і зниження рівня водосховищ почали фіксувати ще на початку 2010-х років, якщо не раніше.
"Ще один прояв дефіциту — пересихання невеликих струмків і зникнення малих річок, що спостерігається не лише на півдні, а й на півночі країни. Саме малі річки живлять великі водні артерії, їхнє масове замулювання й висихання загрожує зменшенням водного стоку в Україні на 25% і більше", – розповів метеоролог.
Свою роль зіграли і антропогенні фактори, зокрема надмірне й нераціональне споживання водних ресурсів. Йдеться про господарську діяльність, будівництво гідротехнічних споруд, використання води для зрошення.
"Останнє десятиліття демонструє, що в усіх країнах настали глобальні зміни й ця аномальна спека буде з нами весь час — періодично, але протягом всіх подальших років. Ми спостерігаємо результат хижацького використання світових водних ресурсів, він є катастрофічним і буде лише погіршуватися, якщо не вдамося до реальних дій", — наголосила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Як можна виправити ситуацію
Одним із ключових чинників відновлення водності річок є демонтаж гідротехнічних споруд. За словами Тимочко, це допоможе повернути водойми до природного стану і зробити їх стійкішими до змін клімату. Цим шляхом уже йдуть у США та Європі. Наприклад, ЄС до 2050 року планує звільнити від незаконних або нефункціональних гідротехнічних споруд 50 тисяч км річок. Для порівняння, в українських планах — 5 км до 2030 року.
ЕкоПолітика раніше розповідала про рекордне обміління річок Європи та України.
Проблема стосується й інших водойм, зокрема озер. Ми розповідали про висихання найбільшого озера Хмельницької області — Святого. Також під загрозою висихання перебуває Великий Супій у Київській області.
