Ми вже сьогодні бачимо, що відновлювальна енергетика дає кращі показники, ніж традиційна енергетика. Тому, потрібно працювати з усіма верствами населення і усіма українськими інституціями, щоб всі синхронно рухалися в одному напрямку. Якщо не буде цієї синхронізації, якщо буде негатив в засобах масової інформації, якщо буде невиконання наших зобов'язань перед інвесторами, то, відповідно, і рухатися ми будемо дуже повільно. На відміну від інших країн — дуже повільно і складно.
Що стосується перспектив, то, насправді, відновлювальна енергетика вже не потребує доведення, що це правильно, що це необхідно, що це майбутнє. Але ми маємо розуміти, що відновлювальна енергетика — це не лише сонце і вітер. Це насправді більш широкий кластер, який поширюється і на біоенергетичні проекти, а також і на незначне, скажімо так, направлення як водень. Що стосується водневих технологій, то Україна тут насправді є однією з лідерів, які активно цим займаються. І дуже добре, що наші європейські партнери визначили Україну стратегічним партнером в цьому напрямку. Я вважаю, що водневі технології дадуть можливість розвиватися відновлювальним джерелам енергії більш активно, правильно і безпечно. Оскільки вони можуть не тільки брати участь в балансуванні, а й застосовуватися в різних сферах: тепловій енергетиці, виробництві електричної енергії і як паливо для транспорту.
Що стосується біоенергетики, то Україна має тут значний потенціал, оскільки є аграрною державою. Ми маємо зрозуміти, що ми є енергетично залежною країною. Лише у 2020 році Україна імпортувала нафти і нафтопродуктів, газу та вугілля на 7,5 млрд доларів. Тобто, 7,5 мільярдів доларів ми щороку платимо іншим країнам, інвестуючи в них, при цьому маємо власний потенціал, який напрямую може заміщувати безпосередньо ці обсяги.
Держенергоефективності на сьогодні вже розробило законопроєкт щодо потенціалу виробництва біометану на 8 млрд метрів кубічних газу. Його підтримують депутати Верховної Ради.
За 2020 рік ми імпортували 14 мільярдів, майже 15 мільярдів – це більше, ніж половина всього нашого імпорту —природнього газу. А по своїм хімічним і фізико-технічним показникам, біометан абсолютно є ідентичним до природнього газу, тому може використовуватися в газотранспортній системі і напряму заміщувати дорогий імпортний газ. Так, можливо, він трошки дорожчий.
Якщо взяти до прикладу Німеччину, яку ми відвідували. Там на біометановому заводі ставили питання — в яку вартість вам обходиться цей біометан? На той момент він коштував у них 700 доларів за тисячу кубічних метрів. При цьому вони купували газ для Німеччини з інших країн за 450 доларів. Ми їм поставили питання — навіщо ви виробляєте? Відповідь була дуже проста. Кожен долар, який вони інвестують у власне виробництво, він їм дає у підсумку три долари.
Тобто, вони готові за свій власний ресурс платити більше, оскільки розуміють, що ці кошти, які вони вкладають у власний видобуток, вони залишаються в країні. А кошти за той газ, який вони купують у когось, вони залишають територію країни, не створюючи робочі місця, а лише збіднюючи країну.
У наших урядовців має бути саме така філософія, яка би дала можливість більш активно розвивати саме відновлювальні джерела енергії.
