Залучення "зелених" інвестицій у відбудову потребує прозорого розуміння, чи дійсно сталими є профінансовані галузі економіки. Тож Мінекономіки представило проєкт закону "Про таксономію сталих видів економічної діяльності та сталі інвестиції", який має створити чітку класифікацію відповідно до європейських підходів.
Міністерство економіки та довкілля презентувало документ 17 липня. Тож ЕкоПолітика проаналізувала основні положення нового законопроєкту.
Новий документ — це, передусім, про зрозумілі правила для інвесторів. У Мінекономіки відзначили, що економіка України потребуватиме міжнародного фінансування, зокрема й для реалізації проєктів сталого розвитку. Однак у чинному законодавстві визначення екологічно сталої економічної діяльності відсутнє. Це може стати серйозною перепоною у доступі до капіталу, посилюючи водночас ризики грінвошингу.
Для кого закон?
Дія документа поширюється на банки й фінансові установи, підприємства, органи державної влади. Щоправда, роль у кожного своя.
Джерело: презентація Мінекономіки
Основні терміни
Таксономія за документом: "Це система класифікації економічних видів діяльності, що визначає критерії оцінювання економічної діяльності з погляду її відповідності цілям довкіллєвої сталості та сприяння залученню сталих інвестицій".
У свою чергу, сталими інвестиціями вважають ті, що спрямовані на один або декілька видів економічної діяльності, які цей законопроєкт визначає як довкіллєво сталі.
Критерії сталості
А щоб економічна діяльність вважалася "зеленою", вона має відповідати одразу чотирьом критеріям:
- робити значний внесок у досягнення екологічних цілей;
- не завдавати значної шкоди жодній із цілей;
- відповідати технічним критеріям;
- відповідати соціальним гарантіям.
Важливий нюанс — це стосується не лише самого процесу виробництва, а й усього життєвого циклу виготовленої продукції.
Джерело: презентація Мінекономіки
Екологічні цілі
Що ж це за цілі, яким має сприяти, а не заважати стала економічна діяльність? Їх визначає ІІІ розділ законопроєкту.
- пом’якшення наслідків зміни клімату;
- адаптація до зміни клімату;
- стале використання та захист водних і морських ресурсів;
- перехід до циркулярної економіки;
- запобігання та контроль забруднення;
- відновлення і збереження біорізноманіття й екосистем.
Законопроєкт докладно розкриває кожну з них. Наприклад, зміну клімату пом’якшує перехід на використання відновлюваної енергії, підвищення енергоефективності, перехід на екологічно чисті види транспорту та відновлювані матеріали тощо. Щодо забруднення — йдеться про мінімізацію або повну відсутність викидів, покращення якості атмосферного повітря, усунення засмічення тощо.
Технічні критерії і соцгарантії
Їх у законі немає — за визначення та затвердження критеріїв відповідають центральні органи влади. Документ передбачає, що, відповідно до змін у законодавстві в ЄС та розвитку науки, їх періодично переглядатимуть.
Однак законопроєкт закріплює те, що технічні критерії мають бути науково обґрунтованими, технологічно нейтральними, за можливості мати кількісні показники, бути простими у перевірці й однаковими для всіх.
Загалом технічні критерії мають визначати найбільш відповідний внесок у досягнення кожної цілі та мінімальні вимоги, яких має дотримуватися підприємство, щоб не завдавати значної шкоди.
Законопроєкт також згадує необхідність обмеження глобального потепління до 1,5°C. Тож види діяльності з виробництва електроенергії, які використовують тверде викопне паливо, не повинні вважатися сталими.
У Мінекономіки додали, що постанова Кабміну щодо технічних критеріїв видів сталої економічної діяльності готова на 30%.
Стосовно соціальних гарантій документ посилається на необхідність дотримання положень керівних принципів Організації економічного співробітництва та розвитку для багатонаціональних підприємств, а також керівних принципів ООН щодо бізнесу та прав людини, Декларації Міжнародної організації праці про основні принципи та права у сфері праці та Міжнародного білля про права людини.
Відкритість інформації
Підприємства зобов’язані розкривати звітність про сталість своєї екологічної діяльності у документації зі сталого розвитку. Це стосується всіх суб’єктів господарювання, на які поширюється зобов’язання публікувати звітність зі сталого розвитку відповідно до Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".
За нерозкриття чи неналежне розкриття цієї інформації або ж за поширення інформації про сталість інвестиції чи продукту без належного підтвердження буде передбачено відповідальність.
Нагадаємо, в Україні нещодавно зареєстрували законопроєкт № 15386 "Про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів". Цей документ не проходив громадських обговорень і з’явився як справжній "троянський кінь" для екологічної спільноти, бізнесу та експертів.
