У Євросоюзі активно готуються до перегляду ключового кліматичного механізму блоку — системи торгівлі викидами EU ETS. Парламентарі просувають зменшення амбіцій у скороченні викидів СО2 та відтермінування відміни безкоштовних квот. Бізнеси вимагають більше доходів EU ETS інвестувати безпосередньо в модернізацію галузей, які ці податки платять. Водночас зміна клімату вже тут. Після хвилі спеки Європа палає в лісових пожежах, а витрати енергії на охолодження приміщень зростають у рази.
ЕкоПолітика пропонує огляд основних новин із ЄС.
Підтримка промисловості всупереч цілям зі скорочення викидів
Поки Євросоюз готується до перегляду своєї системи торгівлі викидами EU ETS, найбільша політична група Європарламенту просуває послаблення податково-кліматичного тиску на індустрію.
Як повідомляє Reuters, Європейська народна партія у внутрішньому документі заявила, що "необхідні корективи для захисту конкурентоспроможності промисловості".
Політики, зокрема і з партії президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, готові пожертвувати темпами скорочення викидів парникових газів до 2030 року. Наразі у планах — зменшення їхніх обсягів як мінімум на 4,3% на рік зі зростанням до 4,4% з 2028 року. У проєкті документа наполягають, щоб ці темпи були принаймні на 1% меншими.
Також ідеться про коригування дати відмови від безкоштовних квот на викиди у межах EU ETS. Парламентарі вимагають, щоб у разі, якщо інші заходи зі збереження конкурентоспроможності промисловості Євросоюзу перед імпортом не спрацюють, поступову відмову від безкоштовних дозволів слід призупинити.
У заяві наполягають, що уряди, до яких надійшла більша частина доходів EU ETS, повинні інвестувати більшу частину цих коштів у декарбонізацію власної промисловості. Особливий акцент варто зробити на галузях, які мають найбільші вуглецеві витрати.
Судновласники вимагають скеровувати свій внесок у EU ETS на підтримку галузі
Вперше було підраховано, скільки вуглецевих доходів Європейському Союзу приносить галузь судноплавства. За підсумками дослідження європейських судновласників (ECSA) виявилося, що щороку в межах EU ETS вони сплачують €9 млрд. Навіть за сценарію із найменшою ціною тонни вуглецю, ця сума сягає €7,65 млрд.
Джерело: shutterstock
Проте судновласники не надто задоволені тим, як ЄС і держави-члени Союзу використовують ці кошти. Посилаючись на звіт Єврокомісії, в ECSA зазначають — безпосередньо на енергетичний перехід держави витрачають близько 5% доходів у межах системи торгівлі викидами.
Водночас для екологічної трансформації галузі потрібно щонайменше €40 млрд щороку. Зокрема екологічніше паливо для флоту у середньому вчетверо дорожче за звичайне. Тоді як 44% усіх суден світу, які працюють на екопаливі, належать європейським бізнесам, сама Європа виготовляє лише 10% екологічно чистого палива, з якого лише 5% призначено для морського використання.
Тому в ECSA виступили з вимогою реінвестувати доходи EU ETS у доступність чистого палива та проєкти з чистих технологій для екологічної трансформації судноплавства.
Вплив спеки на енергоспоживання
Через зміну клімату у ЄС споживання енергії на охолодження приміщень лише за шість років зросло вдвічі.
За даними Євростату, у 2024 році у домогосподарствах Євросоюзу на забезпечення роботи кондиціонерів витрачено 80,4 тис. ТДж енергії.
Для порівняння, у 2018 році з цією ж метою було витрачено 40,5 тис. ТДж. Упродовж усіх шести років споживання зростало. Винятком стали лише 2020 та 2023 роки із незначним річним скороченням на 2,5 та 1,9% відповідно.
Джерело: Євростат
Найбільше на охолодження приміщень витрачають південні країни ЄС — Італія (26,3 тис. ТДж), Іспанія (14,3 тис. ТДж) і Греція (11,9 тис. ТДж).
Водночас частка кондиціонування у загальному споживанні енергії для домогосподарств найбільша на Кіпрі та Мальті — 16 та 15% відповідно.
Джерело: Євростат
Зміна клімату посилила вогняну стихію
Температурний шок європейців із приводу хвилі екстремальної спеки підсилили масштабні лісові пожежі, які спопеляють тисячі гектарів земель.
За даними міжнародної моніторингової платформи IQAir, станом на 8 липня вогонь охопив понад 20 тис. га лісових масивів. Такий масштаб пов’язують передусім із червневою спекою. Найбільше страждає південь Європи — Італія, Іспанія, Франція, Португалія, Греція та Хорватія.
Сотні пожежників задіяні у гасінні вогню. Деякі регіони оголосили про евакуацію населення. Зокрема на півдні Франції довелося евакуювати понад 10 тис. людей. Туди з Кіпру та Швеції відправили чотири пожежні літаки. Біля передгір'їв Французьких Піренеїв вигоріло близько 4600 га земель.
Спека та її прояви призводять до зміни норм на робочому місці. Профспілки наполягають на перегляді умов праці, адже, за їхніми даними, від теплового стресу на роботі гинуть близько 230 людей. Захисники працівників вимагають встановити права на перерву через перегрівання, коригувати робочий час і надавати людям безперешкодний доступ до води й затінку.
Руйнівні прояви зміни клімату примушують великі інвестиційні компанії переглядати свій підхід до проєктів. Bloomberg пише, що кількість згадок про такі ризики у звітах 12 найбільших компаній з управління активами за рік зросла майже удвічі.
