Генеральний директорат Європейської комісії з питань зміни клімату надав низку рекомендацій і зауважень до українського законопроєкту "Про засади функціонування національної системи торгівлі квотами". Вони стосуються архітектури системи, механізмів ціноутворення й використання доходів. Україні радять врахувати, що її НСТВ з третьої фази фактично зникне, інтегрувавшись у EU ETS, тож більшість змін спрямована на ліквідацію відмінностей і суперечностей.
Про це ЕкоПолітиці стало відомо під час робочої наради Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
У відомстві зазначають, що зауваження мають робочий характер і не підлягають повному оприлюдненню. Водночас загальна оцінка законопроєкту є позитивною: у Єврокомісії відзначили суттєвий прогрес України у створенні власної СТВ.
Повна інтеграція
Ключовий принцип, на якому наполягають європейські експерти, що українська модель має з самого початку будуватися за логікою EU ETS. Йдеться про максимальне наближення до правил ЄС за сферами охоплення, секторами, механізмами моніторингу та ціноутворення.
Документ має бути повністю сумісним із європейськими нормами, щоби перехід до ETS виявився максимально плавним. Самі перехідні періоди рада ЄС затвердить окремо у встановленому порядку, який відповідатиме принципам вступу.
Законопроєкт передбачає три фази запуску системи. Перші дві — перехідні, третя — фактична інтеграція до європейської СТВ після вступу України до ЄС. Однак у Брюсселі вважають, що третю фазу не варто оформлювати як окрему національну стадію, оскільки після вступу українська система припинить самостійне існування та буде заміщена правилами Євросоюзу.
Стимули та прозорість
Окремий блок зауважень стосується так званих сертифікатів декарбонізаційного зарахування. Європейська сторона застерігає, що надмірне використання такого механізму може спотворити ринок: оператори обиратимуть їх замість повноцінної купівлі квот на аукціонах.
Ще одна критична рекомендація — запровадити чіткіше цінове регулювання. У Єврокомісії радять переглянути механізм мінімальної та максимальної ціни квот, щоб зробити його більш прогнозованим і поступово наближати до рівня європейського ринку.
Водночас для створення стимулів до декарбонізації радять визначити сукупне обмеження викидів вже на першій фазі.
Розподіл квот
Зауваження також стосуються безкоштовного розподілу квот для секторів із високим ризиком витоку вуглецю. Європейські експерти пропонують не створювати окремі українські правила, а орієнтуватися на перелік секторів, уже визначених у ЄС. Аргумент простий: спеціальні умови в Євросоюзі діють лише до 2030 року, а інтеграція України, ймовірно, відбудеться вже після цього періоду.
Окрему увагу приділено морському транспорту та авіації. Брюссель рекомендує ще з перших етапів формувати для цих секторів повноцінні зобов’язання щодо анулювання квот за верифіковані викиди, щоб уникнути правових розривів під час майбутньої інтеграції.
Використання коштів
Єврокомісія наполягає, що доходи від торгівлі квотами мають переважно спрямовуватися на кліматичні цілі: розвиток ВДЕ, енергоефективність, декарбонізацію промисловості, транспорт та інновації. Окремо рекомендовано посилити прозорість управління майбутнім Фондом модернізації України.
Після аналізу всіх зауважень — від європейських інституцій, бізнесу та громадськості — Мінекономіки планує доопрацювати законопроєкт і провести додаткове обговорення зі стейкхолдерами перед поданням документа до Кабміну.
ЕкоПолітика раніше публікувала зауваження до законопроєкту, які виникли у Європейської Бізнес Асоціації.
Про те, як зробити майбутню систему торгівлі викидами ефективною та справедливою, ми розповідали в окремому матеріалі.