В Україні точаться дискусії щодо можливого додаткового оподаткування електромобілів. Вже є низка законодавчих пропозицій, як саме коштом власників електрокарів поповнювати Дорожній фонд. Проте експерти переконані, що це може зупинити зростання електричного сегмента.
Свої аргументи виклали аналітики Інституту досліджень авторинку.
Економії вже немає
Уже зараз використання електромобіля є не те щоб дуже економічно вигідним. І це попри те, що вартість викопного пального дуже зросла. За розрахунку вартості пробігу 100 км суми такі:
- Дизельне авто — близько 630 грн. Водночас враховано вартість дизеля орієнтовно в 90 грн за літр.
- Бензинове авто — близько 584 грн. Вартість бензину А-95 — близько 73 грн за літр.
- Електромобіль — 520-600 грн. Для розрахунку використана вартість 1 кВТ*год енергії у межах 26-30 грн на публічних ЕЗС.
Якщо влада запровадить додаткові збори для власників електромобілів, то жителі багатоквартирних будинків просто перестануть їх обирати. Дослідники впевнені, що тоді електрокари стануть лише нішевим продуктом для власників приватних будинків.
Світ допомагає, а не обмежує
В Україні з 1 січня 2026 року під час ввезення електромобіля знову потрібно сплатити 20% ПДВ. Паралельно тривають розмови про додаткові платежі. Але світ діє кардинально інакше. Там купівлю електромобіля стимулюють фінансово. В Інституті досліджень авторинку наводять кілька прикладів:
- У Франції за програмою "соціального лізингу" вразливі категорії населення можуть взяти електрокар у користування лише за €100 на місяць.
- Норвегія вже майже досягнула 100% частки електромобілів у нових продажах транспорту. Але там досі їхні власники можуть заощаджувати 50% і більше вартості на оплаті доріг, а також користуватися смугами громадського транспорту повністю безкоштовно.
- Німецька влада надає громадянам цільові субсидії для домогосподарств із середнім доходом. Водночас за переходу на електротранспорт значні пільги отримують і парки підприємств.
- Навіть у США, де екологія аж ніяк не є центром урядової політики, жителі можуть отримати федеральний кредит у $7,5 тис. на купівлю нового електромобіля.
Загальні тенденції — якщо частка електротранспорту мала, країни інвестують у ринок, якщо ж вона перевищує близько 15%, повертаються звичайні податки. В Україні електрокари становлять лише 3% загального автопарку, тож для додаткових обмежень ще не час.
Інші аргументи
Аналітики також наводять низку додаткових чинників, через які запровадження додаткових платежів для електрокарів нині є недоцільним:
- Оновлення автопарку. Зараз середній вік легкового авто в Україні перевищує 16 років. Електрокари виготовлені близько 5 років тому. Що поважніший вік у машини, то менший рівень її активної та пасивної безпеки, тож державі доводиться витрачати більше грошей на ліквідацію наслідків ДТП.
- Енергетична безпека. Нафтопродукти переважно залишаються імпортованим товаром, тоді як електроенергія, хоч із проблемами, генерується усередині країни.
Оподаткування недоцільне
В Інституті досліджень авторинку вважають, що мізерна частка електрокарів у загальній структурі ринку не дасть тих надходжень, яких хоче влада. Водночас адміністративні витрати на облік і контроль можуть перевищити суму зборів.
"Дорожній збір має бути прив’язаний до факторів, що реально створюють навантаження на інфраструктуру: маса, пробіг, екологічний вплив. EV не створюють викидів і мають нижчий рівень шумового забруднення, тому їхнє оподаткування за "фактом електротяги" суперечить логіці сучасних транспортних податків", — додають в організації.
На противагу аналітики пропонують нову модель наповнення Дорожнього фонду, яка не залежить від коливань цін на пальне та враховує реальне користування дорогами. Водночас має діяти диференційований екологічний податок, який врахує реальний обсяг забруднення.
Та головне, державні правила мають бути передбачуваними, щоб не відлякувати інвесторів від екологічної перебудови транспортної інфраструктури.
ЕкоПолітика повідомляла, що українці купують дедалі менше електромобілів. Після повернення сплати ПДВ імпорт авто впав у 14 разів.
