Водні ресурси можуть постраждати від бажання влади розвивати українське рибне господарство. За словами екоактивістів, вже цього тижня Верховна Рада голосуватиме за законопроєкт №12384. У разі його ухвалення рибники зможуть брати в оренду водосховища, уникаючи торгів і громадських обговорень.
ЕкоПолітика зібрала аргументи активістів, які виступили проти такої законодавчої ініціативи.
Огорожі, будівництво, нерегульовані продажі
Законопроєкт "Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства" дасть змогу промисловцям зайти на територію водосховищ, з яких населення отримує питну воду.
У громадській ініціативі "Голка" висловлюють пряме занепокоєння негативним впливом такої діяльності на якість води. Зокрема йдеться про такі несприятливі чинники, як використання додаткових хімікатів, будівництво споруд на березі, розкладання риби у водоймі.
Загалом законопроєкт пропонує низку контраверсійних змін. Як розповіла експертка Української природоохоронної групи (UNCG) Катерина Філюта, увагу слід звернути на таке:
- запровадження терміну "інвестор", якому дозволять будувати споруди у межах прибережних захисних смуг;
- звільнення інвесторів від необхідності брати участь в аукціонах та платити орендну плату за користування водними об’єктами;
- ігнорування захисту водозабору. Проєкт закону забороняє інвестувати в діяльність у межах першого поясу охорони, а на інші два пояси не зважає.
Як раніше писала ЕкоПолітика, аналізуючи вміст скандального законопроєкту №12384, його розкритикувало навіть головне юридичне управління Верховної Ради.
"Низка положень законопроєкту не відповідає Конституції України, не узгоджується із законами України, а також не враховує юридичну позицію Конституційного Суду України", — писали парламентські юристи.
Спроба №2
Це вже друга спроба "протягнути" спірні норми через парламент. Раніше Верховна Рада вже ухвалила законопроєкт №8119, норми якого майже повністю дублює законопроєкт №12384.
Вже після ухвалення народними депутатами на закон наклав вето президент України. У документі виявили небезпечні корупційні ризики та низку суперечностей із чинним законодавством України, зокрема й Конституцією.
Фрагмент зауважень Верховної Ради. Джерело: "Нотатки природоохоронця" в Telegram.
Юридичні запобіжники відхилено
Законотворці могли б урахувати занепокоєння експертів та громадськості, "вбудувавши" у проєкт закону низку запобіжників проти зловживань.
На думку природоохоронця Петра Тєстова, для цього було варто розробити й обговорити з громадськістю перелік водосховищ, чиї частини будуть передавати під рибний промисел. Додатково було варто додати вичерпний перелік споруд, які дозволено будувати у прибережній зоні.
За словами екоактивіста, схожі правки були запропоновані, проте згодом їх відхилили.
Критику екоекспертів зумовила й урядова постанова про експеримент з використання водних біоресурсів у межах природно-заповідних територій. Активісти наголошували на конфлікті інтересів. Держрибагентство, яке тепер погоджуватиме ліміти на вилов, зацікавлене саме в обсягах заготівлі водних ресурсів, а не в їхньому збереженні.
Нагадаємо, ООН назвала нестачу питної води у світі глобальним водним банкрутством. 1,8 млрд людей упродовж 2022-2023 років жили в умовах посухи. Ще 4 млрд жителів Землі відчувають гострий дефіцит води щонайменше протягом одного місяця в році.
