Харківська область мала амбітні плани щодо захисту природного середовища. Проте поступово фінансування екологічних заходів у регіоні з фонду охорони довкілля припинилося повністю. В менших містах екопрограми затвердили вже під час повномасштабної війни. Там класично лідирують каналізація та сміття.
ЕкоПолітика продовжила аналізувати, як використовують екологічний податок у регіонах України. Із Харківською областю ситуація особлива, адже вона прифронтова, а обласний центр щодня потрапляє під ворожі обстріли. Тож чи є тут місце для екології?
Екологічні плани регіону
Свою екологічну програму Харківська область отримала ще наприкінці грудня 2020 року. Документ, затверджений обласною радою, охоплює період з 2021-го по 2027 р.
Ще не знаючи, що регіон стане прифронтовим, а його частина навіть переживе тимчасову окупацію, чиновники визначили 10 основних напрямів природоохоронної роботи.
Одразу зазначимо, що документ не містить навіть орієнтовних сум фінансування на конкретні заходи. Водночас у кожному розділі як його джерело згадується обласний фонд охорони навколишнього природного середовища (ОНПС). Конкретики у заходах також немає — лише загальна характеристика.
- Охорона та раціональне використання водних ресурсів. Тут ідеться про будівництво й реконструкцію споруд для очищення стічних вод, систем водопостачання, придбання насосного обладнання, обстеження, паспортизацію та очищення водойм тощо.
- Охорона атмосферного повітря. Блок об’єднує заходи зі зменшення забруднення атмосферного повітря шляхом очищення викидів підприємств і транспорту, впровадження екологічних технологій, створення систем контролю якості повітря та інвентаризації джерел забруднення.
- Охорона та раціональне використання земель. Тут також представлено широкий спектр заходів — від будівництва протиерозійних і гідротехнічних споруд до відтворення лісів і рекультивації полігонів твердих побутових відходів.
- Охорона й раціональне використання мінеральних ресурсів. Ідеться про впровадження екологічно безпечних технологій у видобувній промисловості, захист родовищ, карстування забруднених територій тощо.
- Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів. Тут об’єднали питання утилізації відходів деревообробки, ліквідації наслідків буреломів, озеленення населених пунктів.
- Охорона та раціональне використання ресурсів тваринного світу. У розділі згадують притулки для тварин, розплідники для птахів і мальків промислових риб, ведення кадастру тваринного світу.
- Збереження природно-заповідного фонду. У цьому блоці можна побачити як створення центрів для розведення рідкісних видів, так і ремонт будівель заповідних установ.
- Раціональне використання та зберігання відходів виробництва й побутових відходів.
- Ядерна і радіаційна безпека.
- Наукова та інформаційно-просвітницька діяльність.
Яких же заходів було вжито і скільки на них пішло коштів екологічного податку? З цим складніше, адже дані або відсутні, або доступні за запитом на доступ до публічної інформації.
Серед іншого ЕкоПолітика отримала від Харківської ОВА документ про виконання комплексної екопрограми за 2023 рік. Виявилося, що було профінансовано лише один захід із розділу "Утилізація відходів". Обсяги фінансування планувалися на рівні понад 2,2 млн грн, проте використано близько 48% суми — 1,06 млн грн.
У базі даних обласних документів ми знайшли також інформацію про виконання заходів програми з охорони природного середовища у 2024 році. У ній також фігурує захід з утилізації відходів, на який було спрямовано 16,362 тис. грн з обласного фонду ОНПС. Йшлося про утилізацію ламп розжарювання, які населення передало до АТ "Укрпошта".
Вже 2025-го жодні заходи коштом екоподатку не реалізовували. Іронічним здається й рішення обласної ради "продовжити роботу щодо реалізації комплексної Програми охорони навколишнього природного середовища Харківської області на 2021−2027 роки".
Однак це не означає, що підприємства-забруднювачі перестали платити екологічний податок. Лише за вісім місяців 2025 року вони внесли до зведеного бюджету 116,7 млн грн. За перші п’ять місяців 2026 року йдеться про 56,3 млн грн екоподатку.
Маємо припущення, що кошти фонду ОНПС були перерозподілені відповідно до потреб воєнного часу. Проте конкретних рішень про скерування екологічних коштів на інші заходи не знайшлося — ймовірно, вони розпорошені у спецфонді обласного бюджету.
У місті Харків екопрограму також ухвалено 2020 року. Її зміст помітно перегукується з обласною. Хіба що заходів трохи менше, а розділи про мінеральні ресурси та ядерну безпеку відсутні.
Екологія у менших містах
У місті Дергачі діє екопрограма, затверджена восени 2025-го. Загалом за п’ять років планували скерувати на захист природи 169,1 млн грн. Джерела коштів — бюджети держави, області й міста, а також "інші джерела".
Якщо поглянути на найдорожчі заходи, то все доволі очікувано. На першому місці з загальною вартістю робіт у 148,5 млн грн — реконструкція комплексу очисних споруд. Близько 1,5 млн грн закладено на виготовлення проєктної документації.
Ще 10,1 млн грн за п’ять років хочуть витратити на облаштування сміттєвих майданчиків, а 5 млн грн — на придбання самих сміттєвих контейнерів. На ліквідацію стихійних сміттєзвалищ заклали 4 млн грн.
У місті Мерефа програма охорони навколишнього природного середовища охоплює період із 2026-го по 2028 рік. У її п.3 бачимо орієнтовні заходи, щоправда, без фінансування. Серед них — реконструкція та нове будівництво очисних споруд у самому місті й навколишніх селищах, протиерозійні заходи, створення сміттєперевантажувальної станції і цеху з компостування органічних відходів.
