Відбулося спільне засідання Комітетів Верховної Ради України з питань інтеграції до ЄС та екологічної політики і природокористування щодо виконання рішення, ухваленого за результатами виїзного засідання в Ужгороді 8 листопада 2025 року. У центрі уваги — реалізація великих інвестиційних проєктів, зокрема будівництво вітропарків у Закарпатській області.

Ключові результати та позиції:

  • Чітка правова позиція. Міністерство розвитку громад та територій підтвердило: визнання фундаменту вітроустановки окремою спорудою суперечить законодавству та державним будівельним нормам. Такий підхід використовувався як інструмент обходу екологічних процедур. Очевидно, що такі практики не могли відбуватися без належної реакції контролюючих органів. Державна екологічна інспекція у Закарпатській області та ДІАМ мають надати вичерпні пояснення щодо відсутності належного реагування на ці порушення. Переконана: питання відповідальності, у тому числі персональної, за допущені порушення та можливу шкоду довкіллю має бути предметом окремої оцінки.
  • Європейські підходи як основа рішень. Підтверджено необхідність використання напрацьованих на рівні ЄС інструментів — зокрема, рекомендованих карт розміщення ВЕС та відповідних методологій Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Україна має спиратися на вже існуючі якісні рішення, а не створювати нові підходи "з нуля". Міністерство енергетики підтвердило готовність інтегрувати ці інструменти у свою роботу.
  • Припинення практики “salami-slicing”. Міністерство економіки анонсувало підготовку законопроєкту, який унеможливить дроблення проєктів з метою обходу процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД), коли окремо розглядаються вітроустановки, лінії електропередач і супровідна інфраструктура. Водночас Мінрозвитку та ДІАМ підтвердили намір припинити практику реєстрації фундаментів як "окремих об’єктів будівництва".
  • Збереження природної спадщини Карпат. Наукові обґрунтування щодо створення нових об’єктів природно-заповідного фонду в Карпатах вже підготовлені та передані до відповідних органів. Очікуємо на системні рішення та завершення процедур, необхідних для їх створення.
  • Необхідність відновлення ефективного екологічного контролю. Наголошено на доцільності скасування мораторію на перевірки для Державної екологічної інспекції. Контроль за дотриманням висновків ОВД має бути реальним і дієвим, особливо у чутливих екосистемах, таких як полонина Руна.

Подальші кроки для Уряду. Рекомендовано:

  • протягом місяця підготувати комплексний висновок щодо екологічних ризиків будівництва ВЕС у субальпійській зоні Українських Карпат з урахуванням зобов’язань України перед ЄС;
  • провести інвентаризацію проєктів у сфері відновлюваної енергетики та визначити ті, що потребують додаткової оцінки або коригування;
  • сформувати перелік діючих проєктів вітроенергетики у Закарпатській області, зокрема тих, де застосовувалась практика визнання фундаменту окремою спорудою;
  • за результатами — провести координаційну нараду для напрацювання рішень щодо приведення практик у відповідність до законодавства та євроінтеграційних зобов’язань.

Окремо висловлюю щиру вдячність громадськості, природоохоронним організаціям, журналістській спільноті та міжнародним партнерам за принципову позицію, фахову експертизу та послідовну увагу до збереження Карпатського регіону. Саме завдяки вашій небайдужості, публічності та професійному супроводу ці питання залишаються у фокусі державної політики, а рішення — набувають більшої прозорості, обґрунтованості та відповідності європейським стандартам.

Розвиток відновлюваної енергетики є стратегічно важливим для України. Водночас він має відбуватися виключно в межах закону, з повагою до довкілля та з дотриманням наших євроінтеграційних зобов’язань.

Збереження біорізноманіття Карпат — це не лише екологічне питання. Це питання нашої відповідальності, ідентичності та довіри до державних інституцій.