Протягом майже двох років Українська Природоохоронна Група (UNCG) кожен понеділок пише запит раніше в Міндовкілля, а тепер в Мінекономіки з проханням надати координати ділянок торфу, піску, бурштину які їм заслало Держгеонадра.
Далі ці ділянки аналізували наші фахівці на предмет перетину з лісами-ПЗФ-водним фондом і направляли свої зауваження Міндовкіллю. Частина цих зауважень врахована.
І це не лише тисячі (без перебільшення!) гектарів збережених природних територій. Це і збережені сотні годин роботи прокурорів, екоінспекторів та інших чиновників, які не будуть ходити в суди, як це було по Маковому Болоту, чи відписуватись на зауваження по ОВД. Це і збережені ресурси адекватного бізнесу, який не купує на аукціоні в держави те родовище, на якому видобуток неможливий або повністю, або на значній частині.
Між іншим, за таку ж роботу (аналіз накладання меж родовищ з межами ПЗФ і лісів) підпорядкований Держгеонадрам ДП "Геоінформ" бере з бізнесу десятки тисяч гривень.
Півтора роки це працювало. Десь зауваження враховували, десь ні. Але у комунікації не відмовляли. Але все змінилось, коли Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України приєднали до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Спочатку чиновники міністерства затримували всі терміни, затягуючи з відповідями. Я це розумів, ну бо реорганізація і так далі. А потім просто вирішили заблокувати адресу пошти, з якої відправляли запити. Відправили з іншої, цікаво, чи не заблокують і її.
При цьому робота зі зверненнями громадян в Мінекономіки організована взагалі найжахливіше з усіх ЦОВВів, з якими я працював за всі останні роки.
Крім блокування адрес, з яких відправляються запити на публічну інформацію, чиновники Мінекономіки всупереч законодавству НЕ РЕЄСТРУЮТЬ звернення без накладання ЕЦП на відміну від інших органів, з якими я веду переписку.
Ігнорує Мінекономіки не лише громадські організації, але й, наприклад, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який вказував їм на недопустимість таких дій.
А, ну і ще – додзвонитись в відповідні відділи по роботі зі зверненнями громадян в Мінекономіки так само майже неможливо.
Просто феноменальна відкритість, прозорість і співпраця з громадськістю.
А страждає від цього не тільки природа України, на яку вже очевидно, що майже всім в Мінекономіки відверто начхати. У цьому конкретному випадку надрокористування страждає і ваш улюблений бізнес, за який ви так переживаєте на словах. Той, якому нав’язуєте на аукціонах проблемні ділянки під надровидобуток.
