Мільярд дерев в межах президентської програми "Зелена країна" висаджено – про це прозвітували в Держлісагентстві та ДП "Ліси України". Проте експерти переконані – лісівники пішли шляхом найменшого спротиву і видали за велике досягнення свою рутинну роботу.
В інтерв’ю для LB.ua свою думку щодо "епохальної" екоакції та погляд на дійсно ефективне розширення лісів висловив Петро Тєстов, експерт з питань ведення лісового господарства, керівник аналітичного відділу Української природоохоронної групи (UNCG).
Приріст у "нових лісах" мінімальний
Абстрактний "мільярд дерев" в зрозумілих нам одиницях виміру – це близько 140 тис. га лісу. Лісівники говорять, що цю площу лісу вони "створили". Проте виглядає так, що вони лише відновили ділянки, де й так раніше росли дерева, але були зрубані – легально чи нелегально.
Видання пише, що дійсно нові ліси з’явились на площі 15 тис. га, а це лише 0,15% від усього обсягу українських лісів.
"Тобто лісівники фактично здебільшого рутинно відновлювали ліси після рубок, що вони в будь-якому разі мають робити. І назвали її мільярдом дерев", – зазначив Петро Тєстов.
Лідерство Житомирщини у лісовідновленні експерт також пояснює просто – цей регіон постраждав від лісових пожеж у 2020 році, після чого лісівники провели санітарні рубки. Тож в рамках голосного виконання президентської програми вони просто зробили свою буденну роботу.
Фото: Державне агентство лісових ресурсів України
Раніше було більше
Протягом останніх трьох років висаджували по 30 тис га дерев. Для порівняння, в 2015 році ці показники становили 48,6 тис. га, в 2016 – 50 тис. га.
Падіння обсягів висадки почалось з 2018 року. Цьому є об’єктивна причина – після зміни правил санітарних рубок, Держлісагентство перейшло з суцільних на вибіркові. При такому способі не треба висаджувати нові дерева – вони самі виростуть у світловому вікні, яке утворилось після видалення хворого або засохлого дерева.
"Те, що стали менше саджати лісу на зрубах, означає лиш те, що тепер менше зрубів і це нормально. Інша річ, що раніше мільярд дерев могли висадити за два роки, а зараз на це пішло чотири", – наголосив аналітик UNCG.
Заліснення степових екосистем
Не всі землі на балансі Держлісагентства заліснені. За останніми доступними даними за 2011 рік, без дерев залишалось 800 тис. га з 10,4 млн га лісового фонду.
Як розповідає Петро Тєстов, лісівники в 2010-х роках отримали на баланс багато "неліквідних" сільськогосподарських земель. Фінансування було бюджетним і обмеженим, тому тривалий час ці балки й яри, переважно на степовому півдні, не чіпали. Інше джерело поповнення лісфонлу – землі від громад.
Більшість "лисих" земель Держлісагентства – степи. Ця екосистема є самобутньою та не потребує заліснення. Проте лісівники це часто ігнорують. Лише на Миколаївщині та Черкащині працювали робочі групи, де екологи допомагали вирішити долю ділянки. Якщо степ – не чіпали.
На жаль, це винятки. Лише нещодавно на Чернігівщині лісівники знищили 5 га степу, висадивши там дерева. ЕкоПолітика писала про це раніше.
"Є приблизно 20 тис. га, які ще залишаються доступними для висадки лісу. Але повертаємось до того, що половина з них – це степи. А руйнувати одну екосистему, щоб створити іншу – це нісенітниця", – говорить Петро Тєстов.
Чи потрібні суцільні ліси
Лісовий фонд – це не суцільні деревні насадження. Є галявини, а також пасовища та сіножаті. Тут заготовляли сіно й городину для підгодівлі диких тварин.
"Коли все суцільно засаджують деревами, то фактично завдають удару по лісовому біорізноманіттю. З погляду його збереження, краще було б більшість тих ділянок у лісі лишити, як є, а не заліснювати", – наголошує експерт.
Фото: Державне агентство лісових ресурсів України
"Зелена країна" в ідеальному світі
Україна має безліч територій, які можна було б перетворити на ліси. На думку Петра Тєстова, це:
- землі лісфонду, які незаконно використовуються під сільське господарство;
- землі, які недоцільно використовувати під аграрне виробництво. Мова про деградовані території, техногенно пошкоджені та малопродуктивні.
Проте тут існує безліч перепон з корупційною складовою і просто недбальством держінституцій. На забруднених радіацією землях Житомирщини вирощують агропродукцію, схили, які втратили ґрунт, та піщаники все одно продовжують обробляти.
Консервація землі потребує виїзду експертів Держекоінспекції чи Держгеокадастру, підготовки документів, згоди власника. Якщо той проти – судового процесу.
"На час повномасштабного вторгнення планові перевірки заборонені, позапланових дуже важко домогтися. Плюс якщо раптом дані про склад ґрунтів застарілі, то треба ще довести, що він деградований. Доведеться провести аналіз, заплатити кошти, а їх в умовах повномасштабного вторгнення в держустанов немає", – розповів експерт UNCG.
ЕкоПолітика раніше писала про завершення висадки дерев в рамках "Зеленої країни", а також про сумніви в достовірності оприлюднених лісівниками даних.
Майже пів мільйона українських лісів і досі забруднені вибухонебезпечними предметами або заміновані.
Зі свого боку Європа відкладає ухвалення ключового закону для захисту лісів від діяльності агровиробників.
