Український степ – це не лише родючі землі та близький жителям півдня ландшафт. Ці трав’янисті території здатні накопичувати й утримувати вуглець. Через діяльність людей степи втрачають цю екологічну функцію, але людство може допомогти їм знову "здичавіти" та відіграти свою роль у декарбонізації планети.
Про це йдеться в матеріалі Rewilding Ukraine з посиланням на звіт дослідників біосферного заповідника "Асканія-Нова" й Інституту ботаніки НАН України.
Різноманіття об’єктів дослідження
Вплив ревайлдингу вивчали в Тарутинському степу. Ця мальовнича рівнинна місцевість у дельті Дунаю представлена різними ділянками. Переважна його площа – природоохоронна, але окремі території встигли постраждати від сільськогосподарської діяльності.
Їх зараз відновлюють, обмеживши людський вплив і заселивши тваринами, які мігрують. Тож науковці мали можливість порівняти склад ґрунтів, які формувалися за різних умов.
Найздоровіші ділянки степу – ті, які не зазнавали людського впливу. Вони мають найвищий запас вуглецю, збалансовану кислотність із рівнем рН 7–8, а також вищу вологість. Високий рівень вуглецю і там, де є густа рослинність.
Найбільші ж втрати речовини зафіксовані на ділянках, де ґрунти культивували під посіви, й тих, де кілька разів вирували пожежі – природні або антропогенні. Знижує природні властивості ґрунту й надмірний випас свійської худоби.
Дика фауна як фактор відновлення
Коні, кулани, лані й інші травоїдні тварини вільної міграції є однією з основ здорової екосистеми степу. Їхній природній випас покращує біорізноманіття і стан земель. Навіть природні випорожнення й ті сприяють утримуванню вуглецю, адже допомагають йому дістатись у нижчі шари ґрунту.

Фото: Rewilding Ukraine
Ефект ревайлдингу – екологічний, економічний, господарський
Дикий не означає недоступний для людей. У випадку Тарутинського степу представники Rewilding Ukraine зазначають, що природний випас худоби та стале сінокосіння є відносно нешкідливими способами, щоб використовувати ці землі.
Здорові степи слугують вуглецевим резервуаром планети. За інформацією організації, 15–30% усього вуглецю утримують трав’яні екосистеми. Це робить їхнє збереження й відновлення не менш важливим, аніж підтримка лісів. До того ж степи зберігають свій вуглець у глибших шарах ґрунту, тоді як ліси – у надземній біомасі.
Таким чином ревайлдинг степів може стати важливим заходом загальносвітових кліматичних зусиль. До того ж він може приносити користь і місцевій економіці, адже зараз у світі все активніше працює механізм купівлі вуглецевих кредитів.
"У Європі й у всьому світі ревайлдинг степів є економічно ефективним рішенням, яке може водночас посилити біорізноманіття, сприяти співіснуванню природи й людини та підвищити здатність степових екосистем протидіяти зміні клімату, залишаючись стійкими природними резервуарами вуглецю", – зазначили у Rewilding Ukraine.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що у своєму НВВ Євросоюз дозволив країнам-учасницям купувати вуглецеві кредити для компенсації своїх викидів.
Також нещодавно компанія Google інвестувала у відновлення лісів Амазонки, що компенсує для неї 200 тис. т викидів.