На Одещині Куяльницький лиман міліє на очах: екологи закликають до дій shutterstock.com

На Одещині Куяльницький лиман міліє на очах: екологи закликають до дій

Ілля Федунь

Екоактивісти шукають можливості зберегти Куяльський лиман

Куяльницький лиман на Одещині почав з кожним роком швидше втрачати воду, і згодом може стати непридатним для відпочинку. Водойма зменшується та поступово перетворюється на солончак. 

Про це повідомляє видання Подробиці. 

Розташований Куяльницький лиман за 3 км від Одеського заливу, а також на північ від Одеси. Його екосистема відома своїми лікувальними грязями, проте популярна оздоровча точка різко міліє через низку чинників:

1) Глобальне світове потепління. 

2) Шкідлива людська діяльність. 

3) Засмічення суміжних річок, які впадають у Чорне море. 

“Кожного дня, кожного року лиман висихає, тому що у нас змінився клімат, у нас немає дощів. У нас перекритий стік річки Великий Куяльник, у нас збудовані дамби, у нас немає притоку води, яка могла б поступати до лиману”, -  директор НПП "Куяльницький” Олександр Шестун. 

Протягом одинадцяти років лиман з’єднаний каналом з Чорним морем. Вода із Чорного моря наповнювала Куяльницький лиман, але зараз цього недостатньо. За словами фахівців, слід шукати спосіб врятувати лиман від висихання, ним може стати встановлення пристроїв для опріснення морської води, а також розглядають варіант наповнення лиману водою з Дністра. 

“Є й інший проєкт: перекидання з Хаджибейського лиману води. Але потрібно додатково побудувати очисні споруди, тому що та вода в Хаджибейському лимані не відповідає якості”, – заявив заступник директора НПП "Куяльницький" Олег Деркач. 

Небайдужі мешканці вирішили провести акцію підтримки Куяльницького лиману, вони збирали сміття на схилах лиману та брали участь у різних майстер-класах, наприклад, випарюванням солі з місцевої ропи. 

По закінченню акції, учасники звернулися у листі до президента України та уряду із проханням допомоги у порятунку перлини України: Куяльницької екосистеми. 

“Тому що на сьогодні три громади, парк, наукові інституції, обласна влада – вони об’єднані та шукають рішення, але їхніх зусиль недостатньо для того, щоб його врятувати! Потрібні зовсім інші ресурси, зовсім інший рівень рішення – ми хочемо, щоб була певна державна програма, яка б допомогла вирішити цю проблему”, – каже представниця ГО "Регіональний центр сталого розвитку" Наталя Матковська. 

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, викиди та підриви протикорабельних мін, потужні шуми БпЛА, пожежі від наслідків воєнних дій щодня порушують баланс в екосистемах Національного природного парку "Тузлівські лимани".

Читайте також
За рішенням суду забудовник має знести 26 незаконних споруд у заказнику "Деснянські луки"
За рішенням суду забудовник має знести 26 незаконних споруд у заказнику "Деснянські луки"

За цей об’єкт природно-заповідного фонду тривають також інші судові спори

Комерсанти можуть знищити заповідні полонини Карпатського нацпарку, – КЕКЦ 
Комерсанти можуть знищити заповідні полонини Карпатського нацпарку, – КЕКЦ 

За це вони пропонують щомісячний внесок “для розвитку природно-заповідної справи”

На Закарпатті облрада незаконно змінила межі заказника "Темнатик", – УПГ
На Закарпатті облрада незаконно змінила межі заказника "Темнатик", – УПГ

Активісти звернулися до міністерства та прокуратури для скасування цього рішення

У 2024 році в Україні створили найменше заповідних територій за 10 років 
У 2024 році в Україні створили найменше заповідних територій за 10 років 

Наша країна катастрофічно відстає як від європейського планового показника, так і від власного, вдвічі нижчого