Україна у 2023 році витратила 2,11 млрд грн на утримання Чорнобильскої зони відчуження

Україна у 2023 році витратила 2,11 млрд грн на утримання Чорнобильскої зони відчуження Shutterstock

Єлизавета Волкотруб

У 2024 році заплановано витратити 2,49 млрд грн на управління зоною відчуження

У 2023 році Україна витратила 2,11 млрд грн на збереження безпечного стану зупинених енергоблоків Чорнобильської АЕС, об'єкта "Укриття", обробку та утилізацію радіоактивних відходів, а також на інші заходи з екологічної безпеки в цій зоні.

Про це повідомляє аналітичний центр DiXi Group.

Згідно з інформацією, оприлюдненою на порталі Energy Map, у 2023 році передбачалося спрямування 2,81 млрд грн на управління зоною відчуження, але Держагентством України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) було витрачено лише 75,2% від запланованої суми.

За даними, 1,26 млрд грн було спрямовано на підтримку у безпечному стані зупинених енергоблоків Чорнобильської АЕС та об'єкта "Укриття", який було споруджено у вигляді захисного накриття над саркофагом четвертого реактору станції.

Зазначається, 430 млн грн були спрямовані на підтримку екологічно безпечного стану у зоні відчуження та обов'язкового відселення. Додатково, 390 млн грн були виділені на дезактивацію, транспортування, переробку та захоронення радіоактивних відходів, а також на роботи з будівництва комплексу "Вектор", де здійснюються ці заходи.

Інші витрати, включаючи збереження етнокультурної спадщини постраждалих регіонів від Чорнобильської катастрофи, керівництво та управління діяльністю у зоні відчуження та радіологічний захист населення, склали 30 млн грн.

Повідомляється, що на 2024 рік заплановано витрати на управління зоною відчуження на рівні 2,49 млрд грн.

Як повідомляла Екополітика раніше, у 2023 році представники Норвегії та Великої Британії анонсували передачу €5 мільйонів на підтримку розвитку Чорнобильської зони відчудження.

Читайте також
Дорожня карта відмови від викопного палива 2050: що треба зробити та скільки це коштуватиме
Дорожня карта відмови від викопного палива 2050: що треба зробити та скільки це коштуватиме

Попри значний прогрес у розширенні потужностей відновлюваних джерел енергії, світ залишається далеким від досягнення кліматичних цілей

В Україні зроблять ще одну спробу ратифікувати Кігалійську поправку: чому це важливо
В Україні зроблять ще одну спробу ратифікувати Кігалійську поправку: чому це важливо

Чиновники профільного відомства готують ратифікацію цього документу вже кілька років поспіль

CBAM і внутрішня ціна на викиди вуглецю: юридичні й фінансові пастки нового регламенту ЄС
CBAM і внутрішня ціна на викиди вуглецю: юридичні й фінансові пастки нового регламенту ЄС

Запропонована система створює значні перешкоди для глобальних ланцюгів постачання

Мінекономіки оприлюднило довгоочікуваний законопроєкт щодо СТВ: основні положення
Мінекономіки оприлюднило довгоочікуваний законопроєкт щодо СТВ: основні положення

Всі зацікавлені сторони матимуть 30 днів, аби подати свої зауваження до цієї версії нормативно-правового акту