Українцям розповіли, як оновлювати гардероб без шкоди для довкілля

Українцям розповіли, як оновлювати гардероб без шкоди для довкілля
Катерина Бєлоусова

Непотрібний одяг можна віддати на благодійність

Українців закликали не викидати непотрібний одяг та дати йому нове життя, зокрема завдяки ресайклінгу, апсайклінгу та фрісайклінгу.

Ці принципи є основою свідомого споживання та циркулярній економіці, а також втілюють у життя принципи Reduce-Reuse-Recycle (споживати менше – використовувати повторно – переробляти), повідомляє екологічне підприємство “Рада” у Facebook.

В повідомленні підкреслили, що непотрібний одяг можна переоснащувати, модернізувати, або просто подарувати комусь іншому, хто зможе використовувати його ще довгий час.

  • Фрісайклінг – обмін непотрібними речами;

Shutterstock

Зазначається, що непотрібний одяг можна віддати на благодійність. Наприклад, у Києві його можна віднести до:

  • благодійного магазина "Ласка"; 
  • боксів організації "Кошик добра";
  • банків речей при Товаристві Червоного Хреста; 
  • Центрів благодійного фонду "Карітас" та їхніх контейнерів на заправках.

В повідомленні наголосили, що в Україні працює багато волонтерських організацій, які допомагають переселенцям та військовим. Іноді, крім грошової допомоги, їм потрібен і одяг. Окрім того, одяг можна віддати у соціальні установи, дитячі будинки, церкви. 

Автори підкреслили, що текстильні відходи, наприклад обрізки тканин, ганчір’я, зіпсований одяг, можна віддати в притулки для тварин за попередньою домовленістю. Також ці відходи можна відправити на утилізацію.

  • Апсайклінг – креативна переробка;

“Апсайклінг став словом 2019 року за версією Кембриджського словника. Це виготовлення нових речей зі старих чи з перероблених матеріалів”, – розповіли автори повідомленні.

shutterstock

Вони додали, що апсайклінг – модний екологічний тренд, який сьогодні в пошані відомих брендів одягу та рукодільників у всьому світі. Він передбачає творчий підхід із частковим збереженням вихідної речі, але її переробкою.

  • Ресайклінг – переробка.

Зазначається, що ресайклінг передбачає повну переробку виробу для виробництва з його сировини аналогічного. Адже філософія споживацтва та "швидка мода" призводять до надлишкового скупчення майбутніх текстильних відходів у гардеробі, а потім – на планеті. На противагу нераціональному споживанню й виступають переробка та повторне використання.

Нагадаємо, харківські екоактивісти передали речі, зібрані в рамках акції з перевикористання переселенцям та вразливим мешканцям Зміївської громади.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Африці на ринок Кантаманто щотижня привозять 15 млн одиниць секондхенд-одягу, який  віддали на переробку чи доброчинність в Америці, Європі чи Китаї. Проте приблизно 40% завезеного одягу йде на звалище.

Читайте також
Навмисні підпали сміття замість управління відходами: оштрафували одну з громад Буковини
Навмисні підпали сміття замість управління відходами: оштрафували одну з громад Буковини

Екоінспекція помітила ознаки цілеспрямованого підпалу, але влада все скидає на невідомих місцевих мешканців

Загальні правила для пакування й обмеження PFAS: у ЄС діє новий регламент
Загальні правила для пакування й обмеження PFAS: у ЄС діє новий регламент

Особливі обмеження стосуються PFAS, які здатні викликати низку системних захворювань у людей та тварин

В Україні переглянуть ставки екоподатку на захоронення відходів: огляд законопроєкту
В Україні переглянуть ставки екоподатку на захоронення відходів: огляд законопроєкту

Після завершення воєнного стану ставки пропонують поступово збільшувати

Україна повторно використовує всього 10% будвідходів — у 9 разів менше, ніж ЄС
Україна повторно використовує всього 10% будвідходів — у 9 разів менше, ніж ЄС

Захоронювати відходи і досі дешевше, ніж переробляти. Та й зобов’язань сортувати їх досі немає