Мільйони тонн відходів від руйнувань і "мирного" знесення будівель та споруд щороку заповнюють українські звалища. Попри великий потенціал для ресайклінгу, який давно реалізує Євросоюз, Україна й досі обирає переважно захоронення замість переробки.
Про це повідомили в Укрінформ із посиланням на виступ аналітика Дмитра Синька на презентації Зеленої книги "Управління відходами будівництва і знесення в Україні".
За його підрахунками, обсяг відходів будівництва та знесення в Україні у 2024 році мав би становити від 42 до 56 млн т. Орієнтовний обсяг мінеральних відходів серед них — 15 млн т.
"Наразі у нас повертається "в обіг" усього близько 10% мінеральних відходів від знесення проти середніх 91% у ЄС, а частка ВБЗ у загальній масі відходів становить 0,25% проти 41% у Європі", — розповів Синько.
Розбіжності у цифрах
Показники різняться залежно від джерела, тож це є суттєвою проблемою для галузі. Так, за словами аналітика, обсяг відходів від знесень у 2021-му за версією Держстату становив 3,7 млн т, а за версією Світового банку — 37,5 млн т, тобто вдесятеро більше.
Тобто в галузі немає чіткого та прозорого обліку даних, що може завадити інвесторам розробляти проєкти з ресайклінгу матеріалів.
"Щоб будувати рециклінгові станції, інвесторам потрібні чіткі регіональні цифри утворення відходів по областях і громадах для розрахунку логістики. Створювати потужності в "тумані" ніхто не буде", — наголосив аналітик.
Регуляторні прогалини
На заваді розвитку галузі переробки стоять також і системні недосконалості у регуляторній політиці. Серед них:
- відсутність ефективної процедури сортування матеріалів під час демонтажу будівель;
- конкретні зобов’язання щодо рециклінгу відходів ніяк не пов’язані з дозволом на демонтаж чи будівництво;
- екологічний податок на захоронення має занизькі ставки, тож переробка залишається менш вигідною економічно;
- нестача національних критеріїв припинення статусу відходів і технічних стандартів для перероблених матеріалів;
- відсутність інтеграції "ЕкоСистеми" та Єдиної державної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).
"Сьогодні дозвіл на будівництво чи демонтаж в Україні видається без жодних зобов'язань щодо поводження з відходами, а профільний закон не передбачає ані аудиту перед знесенням, ані плану поводження з відходами на майданчику. Нині управління будівельними відходами помилково сприймають виключно як екологічну тему", — погодилася із наявністю прогалин голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Повноцінне впровадження принципів рециклінгу у відбудові країни потребує багатьох змін. Серед них — підвищення ставки екоподатку на захоронення відходів і запровадження обов’язкового роздільного збирання будівельних відходів за фракціями.
ЕкоПолітика раніше повідомляла про масштабну проблему з обліком відходів руйнування. На кінець 2024 року їх було обліковано 600 тис. тонн, проте ні про структуру, ні про частку повторного використання офіційних даних немає.
