Уряд Норвегії планує розпочати видобуток основних металів для акумуляторів з океанічного дна поблизу архіпелагу Свальбарда в Арктиці.
Рибальська та екологічна спільноти виступили проти такої ініціативи через ймовірний негативний вплив глибоководного видобутку, повідомляє MINING.COM.
В матеріалі розповіли, що зона потенційного видобутку матиме розмір Німеччини. Існує ризик виникнення суперечок з іншими країнами, оскільки Свальбардський договір надає Норвегії права на видобуток корисних копалин у цьому районі разом із Данією, Францією, Ірландією, Італією, Японією, Нідерландами, Швецією, росією, Великою Британією та США.
Однак Норвегія стверджує, що вона володіє виключними правами на видобуток на більшій площі, ніж це стверджують росія, Великобританія та ЄС. На цій території вулканічні джерела містять близько 38 мільйонів тонн міді, тобто більше, ніж світове річне виробництво цього металу.
Зазначається, що наразі низка країн та компаній звертають увагу на корисні копалини в океані, які необхідні для виробництва електромобілів, смартфонів та іншої техніки. Кобальт, нікель та інші цінні метали міститься в каменях розміром з картоплину, які називаються поліметалевими конкреціями.
Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре заявив, що глибоководний видобуток можна проводити без шкоди для життя в океані. Однак екологи та вчені спростовують це твердження.
Дослідження показало, що у зоні Кларіон-Кліппертон (CCZ) у Тихому океані між Гаваями та Мексикою, виявлено понад 5000 видів, більшість з яких невідома науці. 30-40% з них живуть на конкреціях. Тому видобуток знищить саме середовище їхнього існування.
Зазначається, що міжнародний орган з морського дна, структурний підрозділ ООН, має підготувати нормативні документи до 9 липня, перш ніж розпочнеться видобуток.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, дослідники з університетів Лейден-Делфт-Еразмус, Нідерланди, стверджують, що у центрі уваги енергетичного переходу ЄС має бути перехід від викопного палива до критичних металів.
