Дослідники з університетів Лейден-Делфт-Еразмус, Нідерланди, стверджують, що у центрі уваги енергетичного переходу ЄС має бути перехід від викопного палива до критичних металів.
Про це йдеться в новому аналізі геополітичного контексту, у якому просувається Зелена угода ЄС, повідомляє Mining.
Дослідники вважають, що, враховуючи наявні в ЄС ресурси, континенту доведеться побудувати власні гірничодобувні та нафтопереробні підприємства, щоб зменшити свою залежність від сировини, а також сприяти використанню матеріалів, які накопичуватимуться в енергетичній інфраструктурі в найближчі десятиліття.
"Нам знадобиться величезна кількість сталі, щоб побудувати вітряні турбіни, і неодим для магнітів, які замінять редуктор, що потребує високого обслуговування", — сказав Рене Клейн, один із співавторів дослідження. – "Нам також знадобиться велика кількість міді для кабелів, нікелю та літію для виготовлення батарей, і ми повинні виробляти багато сонячних панелей на основі різних матеріалів, включаючи кремній, срібло, індій і телур".
На його думку, немає дефіциту в рудах, які потрібно видобувати. Але ланцюги постачання мають “йти в ногу” зі стрімко зростаючим попитом, адже для деяких металів світовий видобуток повинен збільшитися в 20-50 разів до 2050 року.
Однак будівництво нової шахти може тривати до 20 років.
"Це означає, що всі великі промислові країни борються за ці метали, що призводить до зростання геополітичної напруги. Ми також побачимо зміну геополітичної сили, оскільки металеві руди знаходяться не в тих самих країнах, де знаходяться вугілля, нафта та газ”, – йдеться в матеріалі.
Клейн зазначив, що Європа зробила велику помилку, не розбудувавши свої нафтопереробні потужності та ставши залежною від інших країн щодо нафти, вугілля та газу, а також ресурсів, необхідних для реалізації енергетичного переходу. Тим часом Китай став великим виробником критично важливої сировини, зокрема кобальту, який видобувають у Конго, але потім негайно відправляють до Китаю для переробки.
Дослідники вважають, що для того, щоб ЄС подолав свою залежність від інших країн, важливо дозволити певну участь уряду та громади, оскільки вільного ринку для розширення критичної сировини не вистачає.
Також важливо створити достатню потужність, яка дозволить перейти від системи, заснованої на видобутку, до системи, заснованої на доступності.
"Ми будемо набагато менше залежні від вхідних ресурсів, коли збудуємо достатньо вітрових турбін, встановимо достатню кількість сонячних панелей, побудуємо достатню кількість батарей і зможемо виробляти водень у великих масштабах. Зрештою, вітрова та сонячна енергія є безкоштовними ресурсами", – сказав Клейн.
Однак він додав, що для реалізації цього бачення потрібне відчуття терміновості. Війна в Україні продемонструвала вразливість глобальних ланцюжків поставок, а залежність від однієї країни може призвести до величезних коливань цін. Тому необхідно диверсифікувати найважливіші ланцюжки поставок.
Наприклад ціни на літій швидко зростають тому, що попит випереджає виробництво, попри те, що він є поширеним ресурсом у всьому світі. Подібним чином ціна на нікель різко зросла, а Лондонська біржа металів навіть тимчасово припинила торгівлю цим металом внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну. Це підкреслює наскільки геополітичні аспекти відіграють вирішальну роль у забезпеченні ресурсами загалом, зокрема металами, що необхідні для переходу до чистої енергії.
"Зменшення залежності Європи від імпорту означає, що нам доведеться будувати власні видобувні та нафтопереробні підприємства", — йдеться в документі. – "Звичайно, скорочення нашого споживання також є важливим пріоритетом, але реальність така, що наше нинішнє суспільство потребує енергії, мобільності та технологій. Ми дійсно повинні запитати себе, звідки ми хочемо брати сировину, яка нам знадобиться в найближчі десятиліття".
Для експертів, які стоять за дослідженням, окрім забезпечення постачання критично важливих матеріалів через промислову політику, циклічне мислення також може допомогти зменшити дефіцит критично важливих металів, чого можна досягти шляхом збільшення терміну служби та можливості переробки продуктів.
Нагадаємо, нове дослідження REN21 показало, що світ використовує більше викопного палива, ніж будь-коли, а перехід на ВДЕ, по суті, застопорився.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, війна Росії проти України поклала кінець колишній кліматичній політиці.
