Законопроєкт №4167 "Про промислове забруднення", який провалили в першому читанні 19 лютого, доопрацювали з урахуванням правок народних депутатів.
ЕкоПолітика підготувала для своїх читачів аналіз того, що змінилося в документі до повторного першого читання (щоб переглянути текст документа, доскрольте до кінця сторінки). До речі, 10 березня законопроєкт розглянуть на засіданні екологічного комітету Ради.
Мета документа — імплементувати в українське законодавство положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: об'єднати природоохоронні дозволи в один — інтегрований, ввести найкращі доступні технології та методи керування (НДТМ), створити реєстр промислових підприємств, які повинні отримувати такий дозвіл і т. д.
Документ зареєстровано ще в кінці вересня 2020 року. Він передбачає впровадження системи контролю промислового забруднення в межах проєкту "Найкращі доступні технології та методи керування для України" (НДТМ для України), який реалізується за підтримки Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) за дорученням уряду Німеччини.
Законопроєкт пропонує ввести інтегрований дозвіл на викиди забруднювальних речовин для підприємств, які є забруднювачами навколишнього середовища.
Документ визначає основні вимоги до інтегрованого розв'язання, перелік видів діяльності, які вимагають отримання такого дозволу, процедуру його видачі, особливості моніторингу викидів, а також контролю суб'єктів господарювання, які отримали дозволи.
Також буде введено електронну систему видачі інтегрованих дозволів. Вона покликана зменшити навантаження на суб'єктів господарювання, а також оптимізувати взаємодію держави, бізнесу й громадськості.
Що змінилося в новій редакції:
- Інтегрований дозвіл замінили на поняття інтегрований довкіллєвий дозвіл.
- Подання заяви на отримання інтегрованого дозволу відбуватиметься тільки електронним шляхом.
- Видача та будь-які зміни інтегрованого дозволу будуть платними.
- На етапі внесення змін до інтегрованого дозволу проводитимуть громадське обговорення.
- Визначено ієрархію встановлення нормативів гранично допустимих викидів – НДТМ.
- Законопроєкт також поширюється на етап проведення пусконалагоджувальних робіт.
- Фінальне рішення про видачу інтегрованого дозволу ухвалюватиме Міндовкілля.
- Визначено додаткові умови для внесення змін та оновлення умов інтегрованого дозволу.
- Передбачається встановлення засобів автоматизованого моніторингу викидів, які в режимі реального часу мають передавати до дозвільного органу інформацію про викиди: діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу у відхідних газах із кожної спалювальної установки, оксиду вуглецю у відхідних газах із кожної спалювальної установки, що працює на газоподібних видах палива, органічного вуглецю, хлороводню, фтороводню, діоксиду сірки з кожної установки для спалювання відходів та установки для сумісного спалювання відходів, концентрації газоподібного діоксиду та триоксиду сірки, що вивільняються в результаті розщеплення та кальцинування з установок задля накопичення відпрацьованої кислоти в об’єктах із сульфатним процесом, хлору з основних джерел у межах об’єктів із хлоридним процесом, пилу з основних джерел із кожної установки, що виробляє двоокис титану.
Зокрема, у новому варіанті законопроєкту врахували:
- Уточнені вимоги для зупинки дії інтегрованого дозволу.
- Відмовити у видачі інтегрованого дозволу не мають права на підставі висновку зацікавленого органу.
- Прибрали поняття "значний вплив".
- Удвічі збільшили терміни для початку діяльності установки, перед тим як її інтегрований дозвіл анулюють.
- Висновки НДТМ затверджує Міндовкілля, і вони вводяться в дію через чотири роки з дня набрання ними чинності.
- На три місяці збільшено строки незастосування дії закону до операторів усіх видів діяльності.
Проте, на жаль, не було враховано низки зауважень. У документі так і не змінили те, що дозвільний орган може встановлювати додаткові вимоги для підприємств, якщо застосування НДТМ не дозволяє досягнути встановлених нормативів.
Як повідомляла ЕкоПолітика, Верховна Рада 16 лютого провалила голосування й відправила на доопрацювання скандальний законопроєкт №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення".
