У Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ) залишкова концентрація радіонуклідів у попелі пожежі 2020 року досягає рівня 1986 року, а місцями – перевищує концентрації одразу після аварії.
Під час пожеж та інших стихійних явищ у ЧЗВ найменш контрольовані і найнебезпечніші “гарячі частки", піднімаються у високі шари атмосфери та переносяться на значні відстані, створюючи загрозу планетарного масштабу, повідомляє Журнал ECOBUSINESS.
Під час аварії на ЧАЕС, з реактора у довкілля було викинуто 1700 тонн графіту та майже 190 тонн "гарячих часток" – частинок палива та конструкційних матеріалів реактора, які до цього часу мають надзвичайно високу питому активність. Останнім часом з них активно виділяється високотоксичний плутоній ( 239Pu ), що у 250 раз токсичніший цезію. З плутонію також утворюється америцій 241Am, що має значно більшу міграційну здатність і токсичність та є потужним джерелом α-випромінювання. При цьому максимум його активності настане приблизно в 2058 році
Наразі вони розповсюджені у ЧЗВ та на прилеглих територіях у диспергованому вигляді та складають небезпеку лише для персоналу та відвідувачів.
Але під час пожежі 2015 року вивільнено до атмосфери 137Cs - 130 ГБк, у 2020 році - 700 ГБк 137Cs.
Мезомасштабними та високими атмосферними течіями, що існують у цьому регіоні, до 5% радіоактивних речовин, вивільнених під час пожежі, з летючими продуктами горіння були перенесені на відстані до 1000 км. Їх спостерігали у європейських країнах, Північній Африці та Казахстані.
Низка об’єктів, що законсервовані або покинуті з часів активної фази ліквідації аварії на ЧАЕС має радіоактивне забруднення, яке значно перевищує рівень забруднення прилеглих ділянок, та становить потенційну загрозу радіаційного впливу на довкілля, особливо у випадку надзвичайних подій (пожежі, аномальні природні явища та погодні умови тощо).
Проблеми частого виникнення пожеж у ЧЗВ додатково посилюються періодичними пиловими бурями, виникнення яких характерне для регіону Полісся у весняний період, а також смерчами, яких було вже 9.
Так, пилова буря у квітні 2020 року виникла під час масштабної лісової пожежі у ЧЗВ, у результаті чого понад 20% від вивільнених радіонуклідів було повторно піднято у повітря та переміщено, у тому числі – транскордонно.
“Це найбільш тривожна тенденція, оскільки така пилова буря переносить також 241Am та інші гарячі частки, що є джерелом α-випромінювання. У разі такого сукупного ефекту від одночасної дії техногенної аварії та природних стихійних явищ можуть спостерігатись інші небезпечні атмосферні процеси, розвиток яких відбувається не лінійно у складних системах, у тому числі - настання у Чорнобильській зоні події DK (Dragon King)”, – пише ECOBUSINESS.
Також ймовірно одночасне виникнення інших небезпечних атмосферних явищ, які на сьогодні ще мало вивчені - пірокластичної хмари, вогняних смерчів із подальшим розвитком вогняної бурі. Такі пожежі непередбачувані і не піддаються тушінню в усьому світі.
Наслідком буде піднімання у стратосферу дуже великої кількості попелу та гарячих часток з ближньої до ЧАЕС зони, де вони існуватимуть багато років.
“Вогняні смерчі та вогняні бурі, в симбіозі з мезомасштабними та високими атмосферними течіями, становлять новий вид радіоекологічної регіональної та глобальної небезпеки. Прогноз невтішний”, – підсумували в матеріалі.
Нагадаємо, від влади вимагають впровадити 4 кроки для збереження чорнобильських лісів.
Як Повідомляла ЕкоПолітика раніше, Чорнобильську зону збираються відродити у найближчі роки: які плани.
