Реформа системи державного екологічного контролю, яка була розпочата у 2017 році досі залишається не завершеною.
Більшість заходів, передбачених Концепцією реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього середовища, які мали завершитися в 2020 році, не реалізовані, передає ЕCOBUSINESS. Екологія підприємства у Telegram.
Прийнятий в першому читані Проєкт Закону України "Про державний екологічний контроль" №3091 (Проєкт 3091), який на думку ініціаторів спроможний вирішити існуючі проблеми, не сприймається таким ані профільними державними органами, ані суб’єктами господарювання, ані більшістю фахової громадської спільноти.
Професійна Асоціація Екологів України (ПАЕУ) з самого початку виступила з відкритою критикою Проєкту 3091 й була названа "головним опонентом" проєкту. Зауваження та пропозиції ПАЕУ отримують обіцянки бути врахованими та викладеними в чергових редакціях проєкту до другого читання.
Проте, згідно законодавства, все що відбувається зараз навколо Проєкта 3091 може стосуватися лише тексту законопроекту, його розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень, який прийнятий Верховною Радою за основу.
Надані ПАЕУ пропозиції, у тому числі за підтримки галузевих бізнес асоціацій та громадських організацій не враховані.
За результатами аудитів Рахункової палати діяльність Держекоінспекції як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, протягом 2018–2020 років та І півріччя 2021 року визнана неефективною.
Основною причиною неналежного виконання ДЕІ своїх функцій є тривалий процес її реформування.
Рішення Уряду, як засвідчує аудит, виявилися недостатньо обґрунтованими та негативно вплинули не лише на діяльність органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, а й призвели до додаткових витрат державного бюджету. Лише ризики втрачання бюджетами різних рівнів за розрахунками аудиторів, за 2018–2020 роки становлять близько 2 млрд гривень.
“За відсутності адекватного та реалістичного планування державної екологічної політики, не здійснення заходів, спрямованих на досягнення цільових показників, державний екологічний контроль не виконує свою функцію, у т.ч. і проєкт Закону України "Про державний екологічний контроль" № 3091 не спроможний вирішити існуючі проблеми”, – сказано в матеріалі.
Окрім того, за висновками антикорупційної експертизи Проєкту 3091, Національне агентство ідентифіковало низку положень проєкту Закону, які є джерелами суттєвих корупційних ризиків.
Це унеможливлює прийняття проєкту у запропонованій редакції, зокрема:
- Використання правових конструкцій оцінного характеру у визначенні повноважень контролюючого органу під час здійснення заходів державного екологічного контролю.
- Необґрунтоване встановлення або розширення дискреційних повноважень органу чи особи за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форми, строків, порядку їх здійснення, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення.
- За рішенням Громадської Ради при Міндовкіллі за № 27/2020-001 від 04 червня 2020 року рекомендовано відхилити проєкти Законів про державний екологічний контроль за № 3091 від 19.02.2020 р. та за № 3091-1 від 05.03.2020 р.
- Суперечність правових норм у частині повноважень контролюючого органу та заходів реагування на порушення вимог природоохоронного законодавства.
Необхідність належної інституційної спроможності для здійснення державного нагляду, НАЗК, визнають і територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції.
Зокрема, необхідність:
- Визначення термінів "патрулювання", "рейдові перевірки", "обґрунтоване звернення", "реагування на виклики".
- Здійснення заходів державного контролю у присутності керівника або уповноваженої особи. Якщо такі особи відсутні, - в присутності не менше двох понятих або представника органу місцевого самоврядування.
- Визначення порядку, підстав та способу здійснення заходів в нічний час, вихідні, святкові та/або неробочі дні.
- Визначення порядку, способу взаємодії з органами Нацполіції та документальне оформлення такої взаємодії.
- Затвердження типових форм документів, які складаються під час здійснення та за результатами державного екологічного контролю.
- Визначення порядку зупинки перебігу перевірки та її документальне оформлення.
- Узгодження повноважень щодо призупинення діяльності (ч.4 ст. 15 та ст. 28, 31 проекту).
- Можливість звернення до суду з вимогою щодо допущення до здійснення заходів державного нагляду.
“Проект не відповідає основному Закону Про держнагляд та йде врозріз з основними принципами державного нагляду. В проекті встановлюється інша від загальноприйнятої градація ризикованості підприємства, яка є необгрунтовною та передбачає розроблення окремої методики”, – зазначає ПАЕУ.
Також є факт відходження від загальноприйнятої уніфікованої форми та створення типового акту затвердженого ПКМУ. В той час, коли в усіх сферах діє одна єдина методика складення уніфікованої форми, яка належить до повноважень контролюючого органу.
А в Плані діяльності Міндовкілля з підготовки проєктів регуляторних актів на 2022 рік питання пов’язані з інституційною базою для Проєкту 3091 взагалі відсутні.
За вказаних умов, враховуючи результати аудиту Рахункової палати, висновок антикорупційної експертизи Національного агентства з питань запобігання корупції, позиції територіальних та міжрегіональних територіальних органів Держекоінспекції, редакція Проєкту 3091, прийнята за основу, є неприйнятною та неспроможною реформувати систему.
Нагадаємо, експерт Владислав Антипов розповів про екологічні податки, реформи сфери та професію еколога.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в ПАЕУ розкритикували законопроєкт "Про екоконтроль".
