Як кліматичні зміни зачеплять кожного жителя планети: чим можна зарадити shutterstock

Як кліматичні зміни зачеплять кожного жителя планети: чим можна зарадити

Катерина Бєлоусова

На сьогодні людство споживає на 50% більше природних ресурсів, аніж планета може заповнити

Зростання температури на Землі – це проблема всіх країн світу, у тому числі й України. Масштабна зміна клімату спричиняє стихійні катастрофи – від посух до ураганів та повеней, призводить до руйнування екосистем та зникнення видів, а також завдає шкоди світовій економіці.

Для того щоб заокеанські фрукти потрапили на ваш стіл, вони проходять довгий шлях: від вирощування на плантаціях з хімічними добривами до транспортування за тисячі кілометрів і літрів палива. Все це несе величезну вуглецеву ціну. Про це йдеться у публікації на НВ. Бізнес.

“На сьогодні людство споживає на 50% більше природних ресурсів, аніж планета може заповнити. А 9 із 10 мешканців Землі не мають можливості дихати чистим повітрям, що призводить до смерті 7 млн людей щорічно. Проте багато людей продовжують палити сміття та листя, з якого виділяються токсичні продукти горіння, зокрема CO2. Саме тому проблеми екології та глобального потепління стосуються кожного”, – сказано в матеріалі.

Людська діяльність призводить до великої кількості викидів парникових газів, зокрема CO2, який найбільше "нагріває" повітря і провокує танення вічної мерзлоти. За підрахунками, з 1901 до 2010 року рівень світового океану піднявся на 19 см, а швидкість підйому втричі швидше, ніж була 100 років тому.

Автори зазначають, що парниковий ефект, як і СО2 зокрема – це не тотальне зло. Однак за останнє століття киснево-вуглекислий баланс порушився, і тому зростання температури стало каталізатором цвітіння морів і вивільнення скупчень метану з льодовиків, що тануть, в океан. Все це прискорює потепління.

Також зміни клімату прискорює вирубування лісів для сільськогосподарської діяльності або їхнє зникнення з природних причин. А одне дерево виробляє близько 120 кг кисню на рік. Цього достатньо, щоб забезпечити киснем двох людей. 

Через неконтрольоване вирубування лісів стаються посухи, лісові пожежі, циклони, екстремальна спека, повені.

У майбутньому катаклізми, спричинені змінами клімату, можуть стати частим явищем на всій планеті, зокрема і в Україні. 

“Видання The New York Times на початку цього року розробило інтерактивну карту, на якій можна оцінити основні ризики через глобальні зміни клімату. На території України прогнозуються значні посухи – і водночас частина країни страждатиме від злив. Крім того, така недуга, як астма, може здолати кожного українця: як через масив пилу, так і від сильної вогкості”, – йдеться у публікації.

Однак це лише симуляція того, що нас може очікувати, якщо ми не переглянемо свій вплив на довкілля. 

У 2015 році 196 країн ухвалили Паризьку угоду, якою закріплено зобов’язання не допустити приросту температури більш ніж на 1,5 градуса, а також поставлено стратегічну мету – досягти до середини XXI століття вуглецевої нейтральності. Тобто, таких екологічних умов, які були б оптимальними для цивілізації і не несли загрозу планеті.

Україна в межах угоди до 2030 року має намір зменшити обсяги викидів на 65% у порівнянні з 1990 роком.

Один зі способів реалізувати намічені плани – скорочувати промислові викиди та забруднення повітря. Крім того, великі корпорації закріплюють тренд на "зелені" інвестиції – фінансову підтримку технологічних рішень і стартапів, які бережуть довкілля. Такі вкладення несуть ще й користь економіці. За даними ООН кожен $1, витрачений на відновлення лісів, що деградували, може принести $30 економічної вигоди.

Нагадаємо, у Німеччині створять міністерство економіки та клімату.

Читайте також
Вчені прогнозують десятки мільйонів смертей через глобальне потепління
Вчені прогнозують десятки мільйонів смертей через глобальне потепління

Цей песимістичний прогноз також стосується й України

Мінус гауда та діжонська гірчиця: названі продукти, які зникнуть через зміну клімату
Мінус гауда та діжонська гірчиця: названі продукти, які зникнуть через зміну клімату

Традиційні страви можуть бути втрачені для кухонь багатьох країн – від Скандинавії, Франції та Нідерландів до Туреччини