Висока плата за чисте повітря неминуча: аналітики дали прогноз на наступні 5 років

Висока плата за чисте повітря неминуча: аналітики дали прогноз на наступні 5 років shutterstock
Олена Яценьо

Щораз більша ціна квот на викиди спонукає створювати технології з уловлювання CO2

У найближчому майбутньому людям доведеться дорого платити за очищення повітря від парникових газів.

До такого висновку дійшли аналітики швейцарського фінансового конгломерату Credit Suisse Group AG і Міжнародного енергетичного агентства (International Energy Agency (IEA), повідомляє Bloomberg.

За їхніми прогнозами, ринок інструментів для видалення CO2 з повітря найближчими роками може досягти 2 трильйонів доларів.

Людство буде змушене розвивати нові технології в промисловості через збільшення витрат на дозволи забруднювати повітря та впливати на зміну клімату. Тож саме чимраз вищі тарифи за викиди вуглецю і загрози глобального потепління надають імпульс розвитку технологій з уловлювання та зберігання викидів парникових газів.

Очікується, що до 2025 року попит на послуги з видалення забруднювачів повітря зросте, оскільки через кілька років ціна квот на викиди збільшиться щонайменше вдвічі й становитиме в середньому 118 доларів за тонну (нинішня середня вартість квот — близько 64 долари за тонну).

До того ж, як уважають експерти, технологія уловлювання CO2 стає мейнстримом у прагненні країн до нульових викидів. Для деяких секторів економіки уловлювання своїх викидів у довгостроковій перспективі стане економнішим, ніж отримання дозволів на певний обсяг забруднення.

За даними IEA, під час виробництва цементу й вироблення електроенергії вартість очищення повітря становить 120 доларів за 1 тонну. Водночас ціна видалення CO2 з атмосфери варіюється залежно від місця розташування проєкту й особливостей обладнання.

У британській дослідницькій компанії Wood Mackenzie зазначили, що кількість запланованих проєктів уловлювання парникового газу у всьому світі з 2019 року зросла вшестеро — до 300. Цю технологію нині використовують у Північній Америці та Австралії, також її почали запроваджувати та європейські країни. Норвегія, Нідерланди й Велика Британія на 2021 рік лідирують серед європейських країн щодо запровадження таких екологічних проєктів.

Передбачають, що до середини поточного десятиліття попит на послуги з видалення викидів із навколишнього середовища зросте, а до 2030 року технологія стане конкурентоспроможною за витратами та допоможе скоротити промислові викиди на 46% до 2050-го.

Раніше ЕкоПолітика писала, що Вищий адміністративний суд Франції оштрафував державу на 10 мільйонів євро за не досить ефективну боротьбу із забрудненням повітря в мегаполісах.

Представники екологічних організацій заявили, що це рекордний штраф за порушення стандартів якості повітря, а вердикт суду назвали "історичним".

Читайте також
Наскільки брудне повітря в Києві та великих містах України 25 вересня
Наскільки брудне повітря в Києві та великих містах України 25 вересня

Найбільш забрудненим є повітря в Івано-Франківську, де пилу близько в чотири рази більше за норму

Рівень забруднення повітря у Києві та великих містах України 24 вересня
Рівень забруднення повітря у Києві та великих містах України 24 вересня

Точкові перевищення не псують загалом оптимістичні показники

Країни ЄС вимагатимуть скасувати анулювання вільних квот на ринку вуглецю
Країни ЄС вимагатимуть скасувати анулювання вільних квот на ринку вуглецю

Поріг видалення квот планують підняти до 800 млн і повернути його з 2031 року

Перший у світі верифікатор CBAM пройшов акредитацію: що це за компанія
Перший у світі верифікатор CBAM пройшов акредитацію: що це за компанія

Вона тепер має повноваження підтверджувати викиди бізнесів, чия продукція підпадає під дію "вуглецевого мита"