Висока плата за чисте повітря неминуча: аналітики дали прогноз на наступні 5 років shutterstock

Висока плата за чисте повітря неминуча: аналітики дали прогноз на наступні 5 років

Олена Яценьо

Щораз більша ціна квот на викиди спонукає створювати технології з уловлювання CO2

У найближчому майбутньому людям доведеться дорого платити за очищення повітря від парникових газів.

До такого висновку дійшли аналітики швейцарського фінансового конгломерату Credit Suisse Group AG і Міжнародного енергетичного агентства (International Energy Agency (IEA), повідомляє Bloomberg.

За їхніми прогнозами, ринок інструментів для видалення CO2 з повітря найближчими роками може досягти 2 трильйонів доларів.

Людство буде змушене розвивати нові технології в промисловості через збільшення витрат на дозволи забруднювати повітря та впливати на зміну клімату. Тож саме чимраз вищі тарифи за викиди вуглецю і загрози глобального потепління надають імпульс розвитку технологій з уловлювання та зберігання викидів парникових газів.

Очікується, що до 2025 року попит на послуги з видалення забруднювачів повітря зросте, оскільки через кілька років ціна квот на викиди збільшиться щонайменше вдвічі й становитиме в середньому 118 доларів за тонну (нинішня середня вартість квот — близько 64 долари за тонну).

До того ж, як уважають експерти, технологія уловлювання CO2 стає мейнстримом у прагненні країн до нульових викидів. Для деяких секторів економіки уловлювання своїх викидів у довгостроковій перспективі стане економнішим, ніж отримання дозволів на певний обсяг забруднення.

За даними IEA, під час виробництва цементу й вироблення електроенергії вартість очищення повітря становить 120 доларів за 1 тонну. Водночас ціна видалення CO2 з атмосфери варіюється залежно від місця розташування проєкту й особливостей обладнання.

У британській дослідницькій компанії Wood Mackenzie зазначили, що кількість запланованих проєктів уловлювання парникового газу у всьому світі з 2019 року зросла вшестеро — до 300. Цю технологію нині використовують у Північній Америці та Австралії, також її почали запроваджувати та європейські країни. Норвегія, Нідерланди й Велика Британія на 2021 рік лідирують серед європейських країн щодо запровадження таких екологічних проєктів.

Передбачають, що до середини поточного десятиліття попит на послуги з видалення викидів із навколишнього середовища зросте, а до 2030 року технологія стане конкурентоспроможною за витратами та допоможе скоротити промислові викиди на 46% до 2050-го.

Раніше ЕкоПолітика писала, що Вищий адміністративний суд Франції оштрафував державу на 10 мільйонів євро за не досить ефективну боротьбу із забрудненням повітря в мегаполісах.

Представники екологічних організацій заявили, що це рекордний штраф за порушення стандартів якості повітря, а вердикт суду назвали "історичним".

Читайте також
Підприємства зобов'яжуть передавати ДЕІ дані про викиди у режимі реального часу
Підприємства зобов'яжуть передавати ДЕІ дані про викиди у режимі реального часу

Українська громадськість регулярно вимагає від великих підприємств-забруднювачів контролю викидів “на трубі”

Українські міста з найбруднішим повітрям: хто очолив новий антирейтинг
Українські міста з найбруднішим повітрям: хто очолив новий антирейтинг

Загалом по країні суттєвих змін якості повітря не зафіксовано

У 2024 році повітря лише 7 країн відповідало стандартам якості ВООЗ: хто серед щасливчиків
У 2024 році повітря лише 7 країн відповідало стандартам якості ВООЗ: хто серед щасливчиків

Тільки у 17% міст світу дотримуються нормативи щодо забрудненості повітря

Держдеп США призупинив програму глобального моніторингу забруднення повітря
Держдеп США призупинив програму глобального моніторингу забруднення повітря

Це черговий крок адміністрації президента США Дональда Трампа, спрямований на згортання моніторингу навколишнього середовища і досліджень, пов'язаних із кліматом