Він встановлює систему оцінки і збору платежів від виробників в залежності від ваги проданого пакувального матеріалу (пластикові контейнери, картонні коробки та іншу упаковку).
Законопроєкт виключає деякі види упаковки, такі як контейнери для напоїв (оскільки в штаті Мен вже діє програма здачі контейнерів), матеріали для тривалого зберігання і контейнери для фарби. Багато екологічних організацій і груп по переробці пластику вітали цей крок. Згідно з цим законом, Департамент охорони довкілля штату Мен вибере і укладає договір з керуючою організацією для реалізації програми управління упаковкою, яка відшкодує витрати і допоможе муніципалітетам в наданні послуг з переробки на всій території штату. Крім того, деякі кошти підуть на фінансування інфраструктури утилізації та навчання місцевих жителів.
Багато асоціацій виробників не згодні з законом і виступають за 100% повернення всіх грошей, отриманих від виробників, винятково в систему збору і переробки. Політики не повинні використовувати систему відповідальності виробників, щоб розкрадати ресурси на фінансування будь-яких проєктів, які їм подобаються. Система, розроблена в штаті Мен, схоже, йде по шляху, який порушить цей принцип і створить бюрократичний кошмар. І неясно, чи дійсно будуть досягнуті цілі по вилученню більшої кількості матеріалів, розширенню доступу, збільшення збору і підвищення якості освіти?
Тобто політики всюди грішать бажанням поцупити те, що їм не належить. До речі, в Мені одна з основних проблем — загублені пастки для лобстерів і буйки від них. Величезна територія порізана фіордами, де живуть лобстери, креветки і розводять устриць. Під час відливів і припливів створюється дуже потужна течія, яка і обриває снасті. Але жодної відповідальності за цих вбивць морської фауни закон не передбачає. Дрібні фермери і рибалки — великий сегмент виборців. А ви говорите...
