У Києві автомийки нелегально врізаються в колектори збору дощової води та колектори річок та забруднюють нечистотами басейни річок столиці.
Про це сказано у статті-розслідуванні "Економічної правди".
"Поки українці переходять на безфосфатні пральні порошки і намагаються сортувати сміття, окремі недобросовісні підприємці перетворюють води Дніпра на "квітуче" болото. Одними з найбільших забруднювачів води є автомобільні мийки, що врізаються в колектори збору дощової води та колектори річок. Вони зливають воду, перемішану з дешевими автомобільними шампунями та пально-мастильними матеріалами", — сказано в матеріалі.
Власники автомийок діляться, що вартість будівництва і запуску такого бізнесу в Києві становить десятки тисяч доларів і залежить від розміру та розташування. Щоб почати бізнес необхідно підготувати перелік документів та отримати дозволи від державних та місцевих органів влади, а також від контрольних інстанцій. Власник обов'язково мусить отримати технічні умови для підключення каналізації та водопостачання. Крім цього, необхідно забезпечити мінімальний вплив автомийки на природу.
"Скидання стічних вод від автомобільних мийок у водні об’єкти має здійснюватися на підставі дозволу на спеціальне водокористування, а в каналізаційну мережу – на підставі договору з підприємством водопровідно-каналізаційного господарства", – повідомили в Державній екологічній інспекції.
Варто відзначити, що на автомийках необхідно встановити очисні споруди вартістю $3-5 тис. та підключитися до системи центрального водовідведення. Встановлення системи фільтрації та накопичення води коштуватиме ще $4 тис. Щомісяця також потрібно купувати фільтри та картриджі.
"На цьому етапі деякі підприємці вирішують зекономити, щоб збільшити маржинальність бізнесу і скоротити окупність інвестицій. Економія відбувається шляхом порушення законодавства. Найпоширеніше порушення – незаконні врізання в каналізаційні колектори, колектори приймання дощової води чи розташовані поруч водойми. Тобто підприємці несанкціоновано прокладають під землею пластикові труби", — дізналися журналісти.
В екологічній стратегії розвитку Києва до 2030 року сказано, що у столиці налічується близько 2 тисяч незаконних врізань у мережі водовідведення. Також існують сотні зливостоків, які не перебувають на балансі жодного підприємства.
"Скільки токсичних речовин потрапляє в Дніпро через незаконні врізання та безхазяйні зливостоки – невідомо, адже офіційні перевірки просто не враховують ці об'єкти", – повідомляв ексголова постійної комісії Київради з питань екологічної політики Костянтин Яловий.
Варто відзначити, що мийні засоби з вмістом фосфатів, які використовують автомийки, створюють сприятливе середовище для розмноження мікроскопічних водоростей, що спричиняють цвітіння водойм. В останні роки літнє цвітіння Дніпра набуло тривожних масштабів.
"Забруднення поверхневих чи підземних вод та самовільне проведення гідротехнічних робіт карається штрафом від однієї до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17-85 тис грн) або ув’язненням на строк до п'яти років. Зробити воду в столичному регіоні чистішою допоможе інвентаризація мереж і ліквідація незаконних врізань", — сказано в матеріалі.
Як повідомляла ЕкоПолітика, купатися в Дніпрі в районі Києва стає дедалі небезпечніше для здоров'я, оскільки у воді містяться важкі метали, хімікати й велика кількість бактерій.
